Рожищенська міська рада
З вірою до Бога, з правдою - до людей

Проект Статуту міста Рожище

 

Шановні рожищани! Просимо Вас ознайомитися з проектом Статуту міста Рожище. Пропозиції та побажання просимо надсилати до 31 серпня 2017 року на e-mail m_rada@i.ua або звертатись за адресою м. Рожище вул. Незалежності, 60.

 

 

 

ПРОЕКТ СТАТУТУ МІСТА РОЖИЩЕ

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1.  Правова природа Статуту

1. Статут є основним нормативно-правовим актом територіальної громади міста Рожище, який приймається Рожищенською міською радою від імені та в інтересах територіальної громади на основі Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування в місті Рожище.

2. Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування в місті Рожищеповинні видаватись на основі положень цього Статуту та не суперечити їм.

Стаття 2. Загальна характеристика міста Рожище

1. Рожище є самоврядною територіальною одиницею - містом, в межах якого територіальна громада здійснює місцеве самоврядування, має свою територію, комунальну власність, бюджет міста та органи місцевого самоврядування.

2. Площа міста Рожище становить 1022,3 кв.км, населення нараховує близько 13 тис. жителів.

3. Місто розташоване на берегах ріки  Стир.

Стаття 3. Історія місцевого самоврядування в місті Рожище

Мальовниче містечко Рожище розташоване майже в центрі Волинської області і є ключовим містом Рожищенського району. До обласного центру – Луцька, відстань складає близько 20 км. Через містечко проходить міжнародна залізнична магістраль Київ – Брест. Площа міста 1022,3 га., населення 13480 чол.

Перша письмова згадка про Рожище датується 1322 роком, коли луцький князь Любарт Гедимінович подарував його соборній церкві Івана Богослова, яка знаходилась в Луцькому замку. Крім власне згадки про місто (тоді ще село), у документі згадуються межі тодішнього Рожища, ландшафт, топоніми і ін. Цікаво, що оригіналу цього документа не знайдено. Лишилися лише пізніші його копії.

Щодо походження назви Рожища, то існує декілька версій. Зокрема, від слів «роща», «ръжище» («житня нива»), «ріг» або «рог», «ровище» тощо.

В 1567 році польським королем Сігізмундом Августом було надано місту магдебурське право (право на самоврядування).

Після Люблінської унії 1569 року Рожище, як і весь край відійшло до складу Речі Посполитої. Згідно з адміністративним поділом воно входило до складу Волинського воєводства.

Деякі дослідники вважають, що у 1577 році в Рожищі (яке на той час було вже містом) був замок, що слугував не тільки для захисту, але в ньому розташовувалась місцева адміністрація. У 1598 році місто отримало свій герб «два крыжа».

Після третього поділу Речі Посполитої в 1795 році Рожище в складі Південно-Західного краю ввійшло в склад Російської імперії.

Впродовж століть Рожище було багатонаціональним містечком. Поруч  з українцями тут проживали і поляки, і євреї, з’явилась і німецька община.

У 1830-х роках поруч з Рожищем, одними з перших на Волині поселяються німецькі колоністи, які засновують кілька суконних фабрик в колонії Вовнянка (нині це один з районів міста). Саме вони започаткували виробництво сукна на Волині. Німецька громада в місті проживала до початку Другої світової війни у 1939 році.

Численним тут було і єврейське населення. Рожище навіть вважалося єврейським містечком. Велика кількість магазинів і виробництва, що належали представникам цієї нації це підтверджували. Значна частина євреїв була знищена під час німецької окупації та створення й ліквідації місцевого гетто у 1942 році.

У другій половині XIX ст. Рожище, як і весь край охопила хвиля індустріалізації. У 1873 році крізь місто будується одна з перших на Волині залізниць та залізнична станція. В цей час в Рожищі діяло 20 суконних фабрик, консервний, цегельний, пивоварний, винокурний заводи, фабрики гнутих меблів, залізних ліжок, кілька кравецьких майстерень.

Рожише відчуло на собі майже всі військові конфлікти, що зачепили Волинь. Серед найбільших з них були Національно-визвольна війна середини XVII ст., Північна війна початку XVIII ст., війна з Наполеоном у 1812 році, Перша та Друга світові війни. Пояснюється це розташуванням міста поруч з великою річкою Стир, що у військових діях завжди була стратегічним об’єктом.

Військові конфлікти вносили свою лепту у розвиток краю і містечка зокрема. Так, до прикладу після Першої світової війни і буремних революційних подій 1917-1921 рр., Волинь разом з Рожищем згідно Ризького мирного договору відійшла до Другої Речі Посполитої, де перебувала до 1939 року, коли тут встановилася влада СРСР. Після визволення Рожищ з німецької окупації у 1944 р., радянський лад панував тут до проголошення Незалежності в 1991 році. Зараз містечко успішно розвивається і впевнено дивиться у майбутнє.

Опис символіки (герб, прапор)

Дослідженнями встановлено, що Рожище отримало королівський привілей на самоврядування за магдебурським правом 13 квітня 1598 року, в якому надано і міський герб – «два крижа» (два хрести). Автори проекту А.Гречило та Ю.Терицький.

Герб: щит перетятий, у верхньому червоному полі срібний хрест з розширеними раменами, у нижньому золотому полі синій хрест з  розширеними раменами.

Прапор: квадратне полотнище, розділене горизонтально на дві рівновеликі смуги: на верхній червоній смузі – білий хрест із розширеними раменами, на нижній жовтій – синій хрест із розширеними раменами.

Герб вписано у декоративний картуш, увінчаний срібною міською короною, що свідчить про статус населення.

Затверджено Герб та Прапор міста Рожище, опис та порядок використання символіки рішенням міської ради від 10.06.1999 року № 7/13.

Стаття 4. Територія міста Рожище

1. Територія міста – частина земної поверхні з водоймами, повітряним простором та розташованими під нею надрами, у визначених межах, що має природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси, на якій територіальна громада міста Рожищездійснює місцеве самоврядування.

2. Межа міста – це умовна зовнішня лінія на поверхні землі, що відокремлює територію міста від інших територій.

3. Межа міста визначена 

4. Зміна міської межі здійснюється відповідно до законів України за поданням Рожищенськоїміської ради з обов’язковим врахуванням думки територіальної громади міста.

5. Межа міста, будь-які зміни до неї, здійснені згідно з законом, відображаються в Генеральному плані міста.

6. Територія міста є невід’ємною складовою частиною території України.

7. Місто Рожище має статус міста Указом Президії Верховної Ради Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 31.08.1989 № 8030-XI і згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до Волинської області.

Стаття 5. Культурна спадщина міста Рожище

Стаття 6. Адміністративно-територіальний устрій міста Рожище

1. Територія міста поділяється на такі адміністративно-територіальні одиниці -

2. Зміна адміністративно-територіального устрою міста, меж та назв районів міста здійснюється з ініціативи територіальної громади міста, органів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Конституцією України і законами України.

Стаття 7. Участь міста Рожище в асоційованих організаціях та міжнародна співпраця

1. Місто Рожищеє членом Асоціації міст України та може вступати в інші асоціації, об’єднання, союзи тощо.

2. Органи місцевого самоврядування міста Рожище на договірних засадах можуть вступати у відносини з органами місцевого самоврядування міст зарубіжних країн та входити до міжнародних асоціацій (союзів, об’єднань тощо) органів місцевого самоврядування.        

3. Місто Рожище є учасником руху міст-побратимів.

Стаття 8. Добровільне об’єднання суміжних територіальних громад 

1. Територіальна громада міста Рожище має право відповідно до закону на об’єднання з громадами суміжних територіальних громад сіл, селищ, міст.

2. При прийнятті рішень щодо добровільного об’єднання громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади.

3. Формування спроможних територіальних громад здійснюється з урахуванням:

1)  здатності органів місцевого самоврядування вирішувати суспільні питання, які належать до їх компетенції, для задоволення потреб населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

2) історичних, географічних, соціально-економічних, культурних особливостей розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

3)  розвитку інфраструктури відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

4) фінансового забезпечення відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

5) трудової міграції населення;

6) доступності послуг у відповідних сферах.

Стаття 9. Офіційна символіка міста Рожище

1. Територіальна  громада міста Рожище має власну символіку – герб та прапор міста, які відображають історичні, культурні, духовні особливості та традиції міста (опис символіки наведений у додатку 1 до цього Статуту).

2. Порядок використання символіки територіальної громади міста визначається окремим Положенням, яке затверджується рішенням Рожищенської міської ради.

Стаття 10. Міські свята

День міста відзначається щороку, як правило, на свято (День Трійці)

Стаття 11. Почесні звання та відзнаки в місті Рожище

1. Члени територіальної громади та інші особи, які відзначились самовідданим служінням Рожище та Україні, або доброчинною діяльністю задля блага громади та української нації, зробили значний особистий внесок у соціальний, економічний, науковий і культурний розвиток міста, підвищення добробуту громади, примноження культурних, духовних надбань та інших цінностей громади міста, зміцнення місцевого самоврядування та демократії, можуть нагороджуватися почесною відзнакою - званням “Почесний громадянин міста Рожище”.

2. Порядок присвоєння і нагородження званням “Почесний громадянин міста Рожище” визначається Положенням, що затверджується рішенням Рожищенської міської ради.

РОЗДІЛ ІІ. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В МІСТІ РОЖИЩЕ

Стаття 12. Поняття  місцевого  самоврядування

  1. Місцевесамоврядування у місті Рожище – цегарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади міста самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів України.

 

  1. Місцевесамоврядуванняздійснюєтьсятериторіальною громадою міста Рожище у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи та посадовихосібмісцевогосамоврядування.

 

  1. Органи і посадові особи державної влади на території територіальної громади м. Рожище не мають права втручатися у законну діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

 

  1. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення територіальною громадою м. Рожище належнихїйповноважень.

 

  1. Місцевесамоврядування у м. Рожище здійснюєтьсявідповідно до Конституції України, законів України, чинних міжнародно-правових актів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Статуту та інших нормативно-правових актів.

 

Стаття 13. Система місцевого самоврядування

1. Систему місцевого самоврядування міста Рожище складають:

1.1. Територіальна громада міста Рожище;

1.2. Рожищенська міська рада – представницький орган місцевого самоврядування;

1.3. Рожищенський міський голова;

1.4. Виконавчі органи міської ради;

1.5. Органи самоорганізації населення.

2. Розмежування повноважень між елементами системи місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про органи самоорганізації населення», цього Статуту та інших нормативно-правових актів.

Стаття 14. Територіальна громада міста Рожище

1. Територіальну громаду міста складають усі жителі міста – фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, внутрішньо-переміщені особи), які постійно проживають на його території, та їх місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку.

Стаття 15. Основні засади діяльності територіальної громади міста Рожище

  1. Територіальна громада міста Рожище здійснює місцеве самоврядування на таких принципах:
  2. Демократії участі — територіальна громада по можливості здійснює місцеве самоврядування безпосередньо, а у випадках, коли це не доцільно, через органи місцевого самоврядування;
  3. Публічності – інформація про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста Рожище є відкритою, знаходиться у вільному доступі, за винятком випадків прямо передбачених законом;
  4. Зручності процедури — механізми, за допомогою яких територіальна громада управляє містом, є простими і доступними для використання кожним;
  5. Пріоритет прав територіальної громади — діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється виключно в інтересах територіальної громади, будь-яка шкода, завдана посадовими чи службовими особами місцевого самоврядування міста Рожище територіальній громаді, підлягає відшкодуванню;
  6. Максимальної ефективності – рішення, що готуються чи ухвалюються, мають бути максимально ефективними серед можливих альтернативних рішень, враховувати інтереси всіх груп населення, на яких воно буде поширюватися;
  7. Забезпечення економічного розвитку міста як базису для підвищення рівня стандартів життя територіальної громади та розвитку людського капіталу, створення сприятливих умов для розвитку промислово-виробничого сектора, підприємництва, надходження інвестицій в економіку міста;
  8. Сталості – використання ресурсів територіальної громади не може шкодити наступним поколінням;
  9. Екологічності – при прийнятті рішення має забезпечуватись його мінімальний негативний вплив на навколишнє природне середовище;
  10. Системності – кожне рішення розглядається в контексті його дії разом з іншими рішеннями в просторі та часі (стратегічне планування);
  11. Збереження архітектурної спадщини, культурних надбань поряд із надбаннями сучасності, формування естетичного зовнішнього вигляду міста;
  12. Міжнаціональної єдності, мовної та  міжконфесійної толерантності, взаємоповаги.

 

Стаття 16. Відкритість і прозорість у діяльності органів місцевого самоврядування

1. Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність, керуючись принципами відкритості і прозорості, забезпечення належної та ефективної взаємодії місцевого самоврядування з територіальною громадою, що є необхідною умовою демократичного управління містом.

2. Відкритість і прозорість діяльності органів місцевого самоврядування забезпечується через можливість доступу членів територіальної громади до повної, об’єктивної, достовірної інформації про цю діяльність в обсягах та у порядку, встановлених законом. Зокрема, передбачається здійснення громадського контролю і участь громадськості у формуванні та реалізації місцевої політики.

3. Питання доступу членів територіальної громади до публічної інформації, розпорядником якої є міська рада та її виконавчі органи, а також інші органи публічної влади, що діють на території міста, регулюються Законом України «Про доступ до публічної інформації» та цим Статутом.

4. Інформаційна відкритість як один з найважливіших принципів діяльності органів місцевого самоврядування у місті ґрунтується на конституційному праві територіальної громади отримувати інформацію про діяльність органів та посадових осіб і забезпечується шляхом:

- оприлюднення відповідними службами міської ради на офіційній веб-сторінці міської ради у мережі Інтернет інформації про дати засідань міської ради, про порядок денний цих засідань, а також про проекти рішень та прийняті рішення;

- висвітлення діяльності органів та посадових осіб міської ради у засобах масової інформації, в мережі Інтернет, проведення прес-конференцій, брифінгів та інших публічних заходів депутатами та посадовими особами міської ради;

- оголошенням інформації під час публічних виступів посадових осіб та депутатів міської ради;

- функціонування «гарячих» телефонних ліній, проведення прямих ефірів за участю посадових осіб міської ради та її органів;

- публічного звітування міського голови, виконавчих органів, депутатських комісій та депутатів міської ради;

- запрошення та надання акредитації у встановленому порядку представникам засобів масової інформації, а також запрошення почесних гостей і членів територіальної громади на пленарні засідання міської ради, засідання виконавчого комітету міської ради, прес-конференції, брифінги, інші публічні заходи органів та посадових осіб міської ради;

- безпосереднього доведення до заінтересованих осіб інформації (усно, письмово чи в інший спосіб) шляхом надання відповідей на звернення громадян та інформаційні запити журналістів і засобів масової інформації;

- розміщення у приміщеннях виконавчих органів міської ради, комунальних підприємств інформаційних стендів, які містять коротку інформацію про їх діяльність та послуги, що надаються мешканцям; передбачають перелік документів для звернення по тих чи інших питаннях, конкретні та вичерпні рекомендації, необхідні для вирішення питань;

- надання можливості ознайомлення з архівними матеріалами міської ради;

- опублікування інформації в пресі, повідомлення інформації по радіо та телебаченню, видання інформаційних бюлетенів;

- створення спеціальних інформаційних систем, що містять відповідну інформацію, та забезпечення доступу до них, тощо.

5. Відносини, що виникають при реалізації принципу інформаційної відкритості місцевого самоврядування у місті, регулюються Конституцією, законами України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», іншими законодавчими актами, цим Статутом.

6. Проекти актів міської ради та її органів, порядок денний їх засідань, а також ухвалені акти, публікуються в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті міської ради.

7. При розміщенні у ЗМІ та на офіційному веб-сайті міської ради проектів актів вказується перелік місць, де зберігаються його зареєстровані екземпляри з вказівкою часу, коли з ними можуть ознайомитися члени територіальної громади.

8. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування або їх окремі положення, які містять державну таємницю або іншу захищену законом інформацію, оприлюднюються відповідно до чинного законодавства.

9. Екземпляри бюджету, плани витрат бюджетних коштів, фінансові звіти, акти аудиту, програми економічного і соціального розвитку міста, рішення міської ради та її органів як на стадії підготовки, так і після їхнього прийняття, розпорядження міського голови є документами публічного характеру і повинні бути відкритими для доступу широкої громадськості у відповідних міських установах.

10. Нормативно-правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що визначають права та обов’язки членів територіальної громади, не оприлюднені і не доведені до відома населення у порядку, передбаченому чинним законодавством України та цим Статутом, вважаються нечинними.

11. Якщо акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування стосуються прав та обов’язків однієї особи або визначеного кола осіб, цим особам за їх запитом безоплатно надаються засвідчені копії зазначених актів у кількості не більше двох примірників. В іншому разі за надання копій актів місцевого самоврядування може справлятися плата у розмірі, що не перевищує витрат на виготовлення таких копій.

12. Офіційна публікація актів міської ради та її органів повинна включати назву акту, номер, дату, повний текст, включаючи додатки (якщо вони є). У виняткових випадках при великому обсязі акту він може офіційно публікуватися в засобах масової інформації по частинах і з розривом у часі.

12. Всі нормативно-правові акти міста існують в електронному вигляді для можливості використання їх. Бази даних електронних копій нормативно-правових актів міста мають безкоштовний та безперешкодний доступ через мережу Інтернет.

13. Службові адреси та службові телефони посадовців місцевого самоврядування публікуються та оновлюються на веб-сайті міської ради, в засобах масової інформації або іншим аналогічним чином не рідше одного разу на рік.

14. Не рідше одного разу на місяць міський голова або за його дорученням заступники міського голови та члени міськвиконкому проводять прес-конференції для редакцій місцевих і центральних засобів масової інформації щодо проблем і досягнень у місті.

15. Засідання міської ради та її виконавчого комітету є відкритими. Проведення закритого засідання допускається лише для розгляду відповідно до закону окремо визначених питань в інтересах нерозголошення конфіденційної інформації про особу, державну чи іншу таємницю, що охороняється законом.

В такому випадку лише ці питання включаються до порядку денного закритого пленарного засідання, виступають предметом обговорення та підставою прийняття рішення. Рішення, прийняті міською радою, її виконавчим комітетом на закритому засіданні з питань, що не становлять державної або іншої охоронюваної законом таємниці, вважаються нечинними.

16. З метою публічного інформування про свою діяльність, забезпечення впливу громадськості на формування і реалізацію політики міської ради, її виконавчих органів та посадових осіб, а також для сприяння громадському контролю міський голова, виконавчі органи, депутатські комісії та депутати міської ради зобов’язані регулярно звітувати перед міською громадою та перед міською радою.

17. Члени територіальної громади мають право бути присутніми на відкритих засіданнях міської ради та міськвиконкому при обговоренні питань у зв'язку з розробкою планів соціально-економічного розвитку міста, проекту бюджету, проектів міських програм та інших рішень, що представляють суспільний інтерес загальноміського значення, а також при розгляді питань, що стосуються особисто цих осіб.

18. Особи, присутні на засіданнях міської ради або міськвиконкому, повинні утримуватись від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається на засіданні, і не порушувати порядок ведення засідання.

Порядок відвідування засідань міської ради та її органів членами міської громади регулюється Регламентом міської ради.

19. Якщо приміщення, в якому проводиться засідання, не може вмістити усіх бажаючих бути присутніми на ньому, організовується пряма трансляція засідання по радіо, телебаченню або озвучення засідання на зовні.

Стаття 17. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування

1. Систему актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування в місті складають:

- Статут міської громади;

- рішення міської ради;

- рішення міськвиконкому;

- розпорядження міського голови;

- акти інших виконавчих органів ради та їх посадових осіб.

2. Міська рада, міськвиконком та інші органи міської ради в межах своїх повноважень приймають акти нормативного та іншого характеру.

3. Акти органів та посадових осіб міської ради нормативного характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.

4. Акти органів та посадових осіб міської ради доводяться до відома виконавців та усіх зацікавлених осіб.

5. Міська рада приймає нормативні та інші акти у формі:

1) рішення міської ради, прийняте у межах її компетенції для регулювання повторюваних дій, що спричиняє певні юридичні наслідки;

2) рішення міської ради, що стосується органу чи посадової особи міської ради і містить зобов'язання або повноваження до одноразової дії;

3) звернення – рішення міської ради, адресоване до непідпорядкованих міській раді суб'єктів із закликом до певних дій та ініціатив;

4) заяви – рішення міської ради, що містять у собі виявлення позиції з певних питань.

6. Рішення міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено міським головою і внесено на повторний розгляд міської ради із обґрунтуванням зауважень. У цьому разі рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами голосів від загального складу ради, це рішення набирає чинності.

7. Міськвиконком у межах своїх повноважень приймає рішення нормативного та іншого характеру. Рішення міськвиконкому приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконкому і підписуються міським головою та керуючим справами міськвиконкому.

8. Рішення міськвиконкому з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів міської ради, можуть бути:

- скасовані міською радою у разі їх невідповідності Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням міської ради;

- тимчасово зупинені розпорядженням міського голови з винесенням цього питання на найближче пленарне засідання міської ради.

9. Міський голова в межах своїх повноважень видає розпорядження нормативного та іншого характеру.

10. Кожен орган місцевого самоврядування за допомогою актів вирішує питання у межах власних повноважень.

11. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які прийняті згідно з чинним законодавством, є обов'язковими для виконання усіма посадовими особами, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, розташованими на території міста, а також громадськими утвореннями і громадянами.

12. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування у разі їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку та скасовуються згідно із чинним законодавством.

13. Невиконання або неналежне виконання актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, виданих відповідно до чинного законодавства, тягне за собою передбачену законом відповідальність.

14.  На вимогу міської ради та її посадових осіб керівники розташованих або зареєстрованих на території міста підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов'язані прибути на її засідання для надання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів, відповіді на запити депутатів.

15.  Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед міською радою за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також в результаті невиконання рішень міської ради та її посадових осіб, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Стаття 18. Тлумачення актів органів місцевого самоврядування

1. Офіційне тлумачення актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюють ті органи і посадові особи, що їх прийняли.

2. Офіційне тлумачення цього Статуту, рішень, прийнятих територіальною громадою на місцевому референдумі, здійснюється міською радою за поданням міського голови, зверненням депутатів міської ради, загальних зборів членів територіальної громади або за внесеною місцевою ініціативою.

Стаття 19. Підзвітність та підконтрольність органів та посадових осіб місцевого самоврядування міській громаді

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними та підконтрольними міській громаді та в обов'язковому порядку, який визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» та цим Статутом, надають її членам необхідну інформацію про результати своєї роботи.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування періодично, але не менш як два рази на рік інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших суспільно значущих питань, звітують перед міською громадою про свою діяльність.

3. Міська громада має право на отримання достовірної інформації про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, яка може включати такі відомості:

- структура та чисельний склад органів місцевого самоврядування;

- компетенція органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

- посадові оклади та інші виплати особам, робота яких оплачується з міського бюджету;

- порядок призначення та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування;

- зміст актів та інших документів, які прийняті та готуються до прийняття у системі місцевого самоврядування, що зачіпають інтереси членів міської громади;

- стан виконання бюджету та міських програм;

- поточна діяльність та плани роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

- позиція органів та посадових осіб місцевого самоврядування з найважливіших питань життя міста;

- інша інформація в порядку, що не суперечить чинному законодавству.

4. Посадові особи місцевого самоврядування повинні не рідше ніж раз на місяць проводити прийом жителів міста з особистих питань. Передача цієї функції іншим особам не допускається.

Стаття 20. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність (бездіяльність) перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

2. Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законодавчими актами.

3. Міська громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію, закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

4. Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування міською громадою визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами, цим Статутом.

Стаття 21. Етика поведінки службовців місцевого самоврядування

1. Будучи уособленням влади, реалізуючи у межах своєї компетенції владну політику на муніципальному рівні, посадова особа місцевого самоврядування повинна слугувати своєрідним еталоном поведінки для мешканців міста.

2. Ознакою високого професіоналізму муніципального службовця поряд з компетентністю є його чесність та порядність, дотримання культури спілкування, загальноприйнятних моральних норм і принципів.

3. Муніципальний службовець повинен підтримувати авторитет інституту місцевого самоврядування, уникати вчинків, які можуть спричинити шкоду міській громаді, державі, органам місцевого самоврядування, негативно вплинути на їх репутацію.

4. Під час виконання своїх функціональних обов'язків муніципальний службовець повинен притримуватися загальнолюдських моральних правил і етичних норм, зокрема: правдивості і чесності у вчинках і рішеннях; неупередженості і об’єктивності у судженнях і висновках; непримиренності до несправедливості та порушень морально-етичних і правових норм.

5. Муніципальному службовцю слід уникати взаємовідносин із особами, які намагаються вплинути на об’єктивність його висновків і суджень, або негайно припиняти їх, вказуючи на недопустимість здійснюваного тиску у будь-якій формі.

6. Муніципальному службовцю категорично забороняється приймати на місці роботи чи у робочий час будь-які подарунки (навіть якщо вони не пов'язані з виконанням його службових обов'язків). Подарунки та пожертви, що надходять від офіційних делегацій і представників, є власністю територіальної громади.

7. Муніципальний службовець не має права розкривати або використовувати у своїх власних інтересах, в інтересах будь-якої іншої особи чи на шкоду зацікавленій по справі стороні конфіденційну інформацію, отриману завдяки своєму службовому положенню.

Стаття 22. Етика поведінки депутатів міської ради

1. Депутат міської ради як представник інтересів територіальної громади та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися таких правил депутатської етики:

- керуватися інтересами територіальної громади, представником якої він виступає, та загальнодержавними інтересами;

- не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях;

- керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності;

- не розголошувати відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, інших відомостей з питань, що розглядалися на закритих засіданнях міської ради чи її органів і не підлягають за їх рішенням розголошенню, та відомостей, які стосуються таємниці особистого життя депутата міської ради або виборця, що охороняється законом, чи стали йому відомі у зв'язку з його участю в депутатських перевірках;

- не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів;

- не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов'язані зі здійсненням ним депутатських повноважень.

2. Питання дотримання депутатом депутатської етики є предметом розгляду постійної комісії міської ради, яка займається питаннями депутатської діяльності та законності.

Стаття 23. Подолання конфлікту інтересів

1. У разі, якщо на розгляд сесії міської ради або засідання міськвиконкому винесене питання, яке породжує у міського голови, депутатів ради, інших посадових осіб місцевого самоврядування конфлікт інтересів, ці особи, напередодні голосування за рішення, зобов’язані повідомити про цей конфлікт інтересів.

2. Конфлікт інтересів – це ситуація, коли рішення, що приймається міською радою, міськвиконкомом може мати позитивні чи негативні наслідки для приватного інтересу суб’єкта (одного із суб’єктів) прийняття рішення (міського голови, депутата міської ради, інших посадових осіб місцевого самоврядування), його родичів, друзів, близьких знайомих.

3. Повідомлення про конфлікт інтересів не несе будь-яких правових наслідків при прийнятті рішення сесією міської ради або міськвиконкомом. Неповідомлення про наявний конфлікт інтересів є порушенням етики посадових осіб міської ради.

Розділ ІІІ. УЧАСТЬ ЧЛЕНІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ЗДІЙСНЕННІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 24. Форми безпосередньої участі членів територіальної громади у місцевому самоврядуванні

1. Право членів міської громади – активних суб'єктів місцевого самоврядування брати безпосередню участь у здійсненні місцевого самоврядування може бути реалізовано у наступних формах:

- місцеві вибори;

- місцевий референдум;

- консультативні опитування;

- загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання;

- індивідуальні та колективні звернення (петиції) жителів міста до органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

- громадські слухання;

- місцеві ініціативи;

- громадська експертиза;

- участь у роботі органів місцевого самоврядування і роботі на виборних посадах місцевого самоврядування;

- участь у створенні і діяльності органів самоорганізації населення;

- масові мирні акції (мітинги, ходи, пікетування, демонстрації);

- участь у роботі колегіальних органів, робочих груп, комісій, які створюються при органах місцевого самоврядування;

- участь у роботі громадських рад, громадських колегій та інших консультативно-дорадчих органів при органах та посадових особах місцевого самоврядування;

- участь у роботі наглядових рад комунальних підприємств;

- інші не заборонені законом види і форми громадської участі, передбачені чинним законодавством України, цим Статутом та нормативно-правовими актами міської ради.

4. Обмеження прав міської громади та її членів на місцеве самоврядування відповідно до Конституції і законів України може бути здійснено лише в умовах військового або надзвичайного стану у передбаченому законом порядку.

Стаття 25. Місцевий референдум

1. Місцевий референдум у місті є формою вирішення членами міської громади питань, віднесених Конституцією, законами України до відання місцевого самоврядування, шляхом вільного волевиявлення активних суб'єктів місцевого самоврядування. Міський референдум є найвищим виявом безпосередньої влади з боку її першоджерела – міської громади.

2. Коло питань, які не можуть бути винесені на міський референдум, визначаються чинним законодавством України.

3. Рішення, прийняті міським референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до усіх інших муніципальних правових актів і не вимагають будь-якого затвердження органами місцевого самоврядування або органами державної влади. Зміна або відміна рішення, прийнятого шляхом референдуму, здійснюється виключно референдумом.

4. Місцевий референдум може проводитися з метою вирішення безпосереднім волевиявленням міської громади найбільш важливих питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, зокрема:

- питання дострокового припинення повноважень міської ради і міського голови;

- питання зміни адміністративно-територіальних меж міста;

- питання перейменування міста;

- інших питань, що належать до відання місцевого самоврядування та які мають суттєве значення для розвитку міста, громадської безпеки, дотримання прав і свобод членів міської громади.

5. Питання, що виносяться на місцевий референдум, не повинні призводити до порушення рівноправності, громадської злагоди в суспільстві, обмежувати або скасовувати права і свободи людини і громадянина, конституційні ґарантії їх реалізації.

6. Питання майнових і земельних відносин виносяться на місцевий референдум у разі потреби ухвалення рішень про відчуження комунальної власності міської громади, якщо такі рішення можуть містити в собі ризик погіршення положення на місцевому ринку праці, екологічної, соціальної безпеки міської громади та завдати збитків довгостроковим інтересам розвитку міста. Висновок про наявність такого ризику має зробити незалежна експертна організація за ініціативою міського голови, депутатів міської ради, некомерційної організації.

7. Питання про дострокове припинення повноважень міського голови виноситься на місцевий референдум у разі спроби виразити йому недовіру на законних підставах і для забезпечення процедури його відставки відповідно до вимоги пунктів 3, 4 статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цього Статуту.

8. Порядок ініціації і проведення референдуму визначається відповідним Законом України.

Стаття 26. Місцеві вибори

1. Місцеві вибори – це обрання міського голови і депутатів міської ради, шляхом голосування жителів міста – активних суб'єктів місцевого самоврядування на засадах реалізації принципів загального, прямого, рівного виборчого права при таємному голосування, відповідно до Закону України «Про місцеві вибори».

2. Основні засади, порядок призначення, підготовки і проведення виборів депутатів міської ради і міського голови, встановлення результатів голосування визначаються відповідними законами України.

Стаття 27. Участь членів територіальної громади у місцевому самоврядуванні через створення і діяльність органів самоорганізації населення

1. Органи самоорганізації населення як форма участі членів міської громади у вирішенні питань місцевого значення є представницькими органами, які створюються членами міської громади, що проживають на певній частини території міста, для вирішення таких завдань:

1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

3) участі в реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

2. Органи самоорганізації населення утворюються за ініціативою жителів на підставі рішення міської ради. Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні, мікрорайонні та інші комітети.

3. Органи самоорганізації населення міста сприяють створенню умов для реалізації кожним членом територіальної громади його невід'ємного права на участь у місцевому самоврядуванні та функціонують у взаємодії з міською громадою, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, політичними партіями, а також розташованими на відповідній території підприємствами, установами, організаціями.

4. Для виконання завдань та реалізації повноважень органи самоорганізації населення здійснюють такі функції, як залучення членів територіальної громади до самостійного вирішення питань місцевого значення, сприяння забезпеченню комплексного розвитку території, сприяння залученню додаткових місцевих ресурсів.

5. Міська рада відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення» може наділяти орган самоорганізації населення його власними повноваженнями, а також делегувати йому частину власних повноважень з одночасною передачею йому фінансів і майна, необхідних для здійснення цих повноважень, за згодою загальних зборів (конференції) жителів відповідної території та здійснює контроль за реалізацією цих повноважень та використанням фінансів і майна.

6. Фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення є кошти місцевого бюджету, які передані йому міською радою для здійснення власних та делегованих нею повноважень, а також власні кошти, які формуються за рахунок власної економічної діяльності та добровільних внесків фізичних та юридичних осіб й інших надходжень, не заборонених законодавством.

7.  Правовий статус, порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення визначаються Законом України «Про органи самоорганізації населення», іншими законами та нормативними актами, «Положенням про органи самоорганізації населення у місті Рожище», яке затверджується міською радою у доповнення та розвиток положень Статуту.

Стаття 28. Консультативне опитування членів територіальної громади

1. Питання, які не віднесені чинним законодавством України до відання місцевого самоврядування, але мають важливе значення для соціально-економічного і культурного розвитку міста, громадської безпеки, дотримання прав і свобод громадян, можуть бути винесені на консультативне опитування мешканців.

2. Результати консультативного опитування мають рекомендаційний характер.

3. Рішення про проведення консультативного опитування приймається міською радою. Одночасно приймається рішення про створення комісії з організації консультативного опитування та вивчення й узагальнення його результатів.

4. Результати консультативного опитування оприлюднюються в міських засобах масової інформації, враховуються органами місцевого самоврядування при прийнятті рішень.

5. Якщо в результаті консультативного опитування проект рішення міської ради не отримав належної підтримки, то таке рішення може бути прийняте не менш як двома третинами від загального складу депутатів міської ради.

6. Порядок підготовки і проведення консультативного опитування членів міської громади визначається «Положенням про консультативне опитування мешканців міста Рожище», яке затверджує міська рада у доповнення та розвиток положень Статуту.

Стаття 29.Загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання

1. Члени територіальної громади для спільного публічного обговорення та безпосереднього вирішення питань місцевого значення, що стосуються загальних інтересів усієї територіальної громади або питань, що мають важливе значення для жителів певної території міста, проводять загальні збори жителів (далі – загальні збори) або конференції легітимних представників міської громади чи мешканців певної території міста.

2. З питань, що розглядаються, загальні збори приймають рішення. Рішення загальних зборів є обов’язковими для виконання органами самоорганізації населення. Рішення загальних зборів з питань, що мають важливе значення для територіальної громади, але віднесені до повноважень місцевого самоврядування, мають рекомендаційний характер.

3. Процедури ініціювання, оголошення, підготовки, проведення загальних зборів (конференції), а також порядок реалізації на території міста прийнятих ними рішень визначаються у «Положенні про загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання», яке затверджується міською радою у доповнення та розвиток положень Статуту.

Стаття 30. Участь у роботі наглядових рад комунальних підприємств

1. Члени територіальної громади можуть брати участь у роботі наглядових рад комунальних підприємств -  колегіальних контрольно-дорадчих органах, які створюються за рішенням міської ради з метою забезпечення прозорості, ефективності їх роботи, здійснення контролю за прийняттям рішень щодо діяльності цих підприємств на користь територіальної громади м. Рожище.

2. Рішення про створення наглядової ради комунального підприємства, про затвердження її персонального складу приймається міською радою.

3. Членом наглядової ради комунального підприємства не може бути працівник або посадова особа цього підприємства, особа, що володіє часткою у цьому підприємстві, або особа, що є членом сім'ї вказаної вище особи, особа, що має потенційний чи реальний конфлікт інтересів у значеннях термінів, які встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

4. Наглядова рада діє на підставі положення, яке затверджується рішенням міської ради.

Стаття 31. Місцеві ініціативи

1. Рожищанимають право ініціювати розгляд міською радою (у порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування.

2. Місцева ініціатива – це викладена в письмовій формі пропозиція про розгляд міською радою та/або її виконавчим комітетом проекту рішення з питань, віднесених до її повноважень.

3. Для ініціювання розгляду у міській раді питань члени територіальної громади створюють ініціативну групу у складі не менше 3 (трьох) жителів міста, про що складають заяву, підписану всіма членами ініціативної групи. Заява реєструється в міській раді не пізніше ніж за 7 днів до дати проведення зборів. В заяві необхідно вказати:

- прізвище, ім‘я та по-батькові всіх членів ініціативної групи, їх домашні адреси;

- мета створення ініціативної групи;

- місце і час проведення зборів громадян для ініціювання розгляду питань у міській раді;

- інші відомості.

4. Про надходження заяви ініціативної групи в обов’язковому порядку сповіщаються депутати міської ради.

5. Ініціативна група проводить збори громадян з питань місцевої ініціативи. На зборах обов‘язкова присутність не менше 15 громадян-членів територіальної громади міста, які досягли 18 років. Участь у зборах можуть брати депутати міської ради, міський голова, його заступники, керівники виконавчих органів ради та керівники комунальних установ і підприємств.

6. Збори громадян з питань місцевої ініціативи приймають відповідне рішення більшістю голосів. За результатами зборів складається протокол, який подається в міську раду. До протоколу додається список громадян, які були присутні на зборах із зазначенням їх місця проживання. Протокол зборів громадян у строк не пізніше ніж через 7 днів після подання розглядається міським головою, його заступниками та секретарем ради. Відділу секретаріату міської ради доручається підготувати на найближче засідання відповідного органу у вигляді проекту рішення питання місцевої ініціативи на розгляд сесії міської ради або засідання виконавчого комітету.

7. Міська рада та/або виконавчий комітет на відкритому засіданні розглядає питання місцевої ініціативи за участю членів ініціативної групи та приймає відповідне рішення.

 

Стаття 32. Громадські слухання

1. Територіальна громада міста Рожище (далі – громада) має право проводити громадські слухання – зустрічатися з депутатами Рожищенської міської ради, службовими особами  виконавчих органів ради, Рожищенським міським головою, іншими посадовими особами місцевого самоврядування міста Рожище, під час яких члени громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

2. Громадські слухання проводяться на засадах добровільності, відкритості, прозорості, свободи висловлювань, політичної неупередженості та з обов’язковим розглядом пропозицій, поданих під час їх проведення.

3. Громадські слухання мають відкритий характер. Кожен може взяти участь у громадських слуханнях.

4. Громадські слухання не можуть використовуватися для політичної, у тому числі передвиборчої агітації.

5. Предметом обговорення на громадських слуханнях можуть бути будь-які питання, що належать до відання місцевого самоврядування міста Рожище, у тому числі, але не обмежуючись цим:

5.1. Проекти нормативно-правових актів міського голови, ради, виконавчих органів міської ради.

5.2.  Проекти та програми, що виконуються чи плануються до виконання в громаді.

5.3. Звіти, доповіді чи інформація про роботу міського голови, депутатів міської ради, виконавчих органів міської ради, міської ради, її секретаря, керівників виконавчих органів ради та інших посадових осіб місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій.

5.4. Звіти посадових осіб підприємств, установ і організацій – надавачів послуг, які відповідно до законодавства мають забезпечуватися органами місцевого самоврядування.

5.5. Внесення пропозицій щодо притягнення до відповідальності депутатів міської ради та посадових осіб місцевого самоврядування.

5.6. Проекти містобудівної документації.

5.7. Інші питання місцевого значення.

 

6. Громадські слухання можуть проводитися з ініціативи міського голови, міської ради або її виконавчого комітету, міської громади. Громадські слухання з ініціативи міської громади можуть проводитися за умови колективного звернення з відповідною вимогою, яке підписали не менш як 50 рожищан. Ініціатор громадських слухань повинен визначити дату, місце та порядок денний ініційованих громадських слухань, а також визначитись із організаційним комітетом громадських слухань.

 

7. Підготовку та проведення громадських слухань забезпечує організаційний комітет, склад якого визначається у розпорядженні міського голови, рішенні ради чи її виконавчого комітету, колективному зверненні рожищан (в залежності від того хто є ініціатором скликання громадських слухань). До складу оргкомітету в обов’язковому порядку за посадою входять секретар ради та один з заступників міського голови.

 

8. Дата, місце проведення громадських слухань та їх порядок денний доводиться до відома громадян не пізніше ніж за 7 днів до їх проведення через міські засоби масової інформації (не менше ніж у трьох друкованих засобах масової інформації, що мають найбільший тираж.

 

9. Відповідальний представники (представники) організаційного комітету здійснюють реєстрацію осіб, що прибули на громадські слухання та видають особі під розпис мандат для голосування. Громадські слухання відкриває секретар ради (у випадку його відсутності один з членів організаційного комітету), який оголошує загальну кількість осіб, що беруть участь в громадських слуханнях та порядок денний. Після відкриття громадських слухань присутніми шляхом відкритого голосування обираються головуючий, секретар та лічильна комісія. При розгляді питань порядку денного надається час для виступу із доповіддю до 10 хв., співдоповіддю – до 5 хв., виступах в обговоренні – до 3 хв. Право на виступ в обговоренні мають усі бажаючі, що письмово звернулись до секретаря загальних зборів перед початком розгляду питання порядку денного.

 

10. За результатами громадських слухань приймаються рішення більшістю голосів присутніх, які відображаються у протоколі громадських слухань. Пропозиції, викладені в протоколі громадських слухань, розглядаються на найближчому відкритому засіданні міської ради та/або її виконавчого комітету (залежно від того, до кого вони скеровані) за обов’язкової участі ініціаторів громадських слухань, яким надається слово для виступу. Рішення за результатами розгляду приймається шляхом поіменного голосування.

 

11. Пропозиції, викладені в протоколі громадських слухань, розглядаються міським головою, керівниками виконавчих органів міської ради, надавачами послуг, іншими посадовими особами, до яких вони скеровані, першочергово, але не більше 30 днів з дня отримання радою протоколу громадських слухань, та за обов’язкової участі ініціаторів громадських слухань, яким надається слово для виступу.

 

12. Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи по кожній поданій пропозиції приймають одне з таких рішень:

12.1. Врахувати пропозицію – в такому випадку зазначаються конкретні заходи для її реалізації, календарний план їх виконання та відповідальні за це посадові особи.

12.2. Відхилити пропозицію – в такому випадку зазначаються причини цього рішення.

12.3. Частково врахувати пропозицію – в такому випадку зазначаються і причини цього рішення, і заходи для реалізації частини врахованої пропозиції, календарний план їх виконання та відповідальні за це посадові особи.

 

13. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

 

14. Порядок організації громадських слухань у місті визначається «Положенням про громадські слухання у містіРожище», яке затверджується міською радою у доповнення та розвиток положень Статуту.

 

Стаття 33. Громадська експертиза

1. Громадська експертиза діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування є складовою механізму демократичного управління, який передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, ефективності прийняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв'язання суспільно значущих проблем місцевого значення для їх врахування цими органами у своїй роботі.

2. Суб'єктами громадської експертизи – громадськими експертами виступають представники громадських об'єднань, які мають необхідну кваліфікацію, спеціальні знання та несуть персональну відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обґрунтованість рекомендацій відповідно до вимог громадської експертизи.

3. Громадські експерти мають право проводити громадську експертизу проектів актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, обнародувати її результати і передавати їх авторам цих актів та органам, уповноваженим приймати рішення щодо приведення цих актів у відповідність із нормами чинного законодавства.

4. Порядок підготовки, проведення та реалізації підсумків громадської експертизи, а також вимоги до громадських експертів і порядок їх визначення встановлюються «Положенням про громадську експертизу в місті Рожище», яке затверджується міською радою у доповнення та розвиток положень Статуту.

Стаття 34. Звернення громадян до органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади, незалежно від їх віку і громадянства, мають право направляти індивідуальні або колективні звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування. Порядок подачі та розгляду звернень громадян визначається Законом України «Про звернення громадян» та іншими нормативно-правовими актами.

2. Члени територіальної громади мають право безперешкодно (в рамках внутрішнього розпорядку органу місцевого самоврядування) особисто звертатися в ці органи та до їх посадових осіб із зауваженнями, скаргами, пропозиціями з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, а також із заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх законних прав та інтересів і скаргами про їх порушення у межах повноважень, визначених законодавством для органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

3. Метою звернень членів територіальної громади можуть бути:

1) висловлення певних прохань до органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій та їхніх посадових осіб;

2) внесення конкретних пропозицій з питань соціально-економічного та культурного розвитку міста чи окремих міських територій;

3) оцінка роботи міського голови, міської ради, її виконавчих органів у цілому або окремих напрямків діяльності зазначених суб’єктів, що пов'язані із соціально-економічним та культурним розвитком міста чи окремих міських територій, станом довкілля, громадської безпеки, охороною громадського порядку та з інших питань, віднесених чинним законодавством України до відання місцевого самоврядування.

4. Індивідуальне звернення може бути усним або письмовим. Усне звернення, викладене громадянином на особистому прийомі, або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою або відповідною службою.

5. Письмове звернення надсилається поштою або передається до відповідного органу чи посадової особи місцевого самоврядування громадянином особисто або через уповноважену ним особу і реєструється в установленому порядку. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Стаття 35. Електронна форма участі у місцевому самоврядуванні

1. Електронне звернення – це письмова пропозиція (зауваження), заява (клопотання), скарга, надіслана з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку. Електронні звернення розглядаються органами та посадовими особами місцевого самоврядування в порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

2. Особливою формою колективного звернення громадян є електронна петиція.

3. Громадяни можуть звернутися з електронними петиціями до органів і посадових осіб місцевого самоврядування через офіційний веб-порталРожищенської міської ради в мережі Інтернет або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян» та Положенням про електронні петиції в місті Рожище.

4. Рожищенськаміська рада забезпечує технічну можливість офіційного веб-порталу приймати електронні звернення та розміщувати електронні петиції до органів та посадових осіб місцевого самоврядування міста Рожище.

Стаття 36. Порядок проведення масових вуличних заходів

1. Громадяни – члени територіальної громади відповідно до ст. 39 Конституції України мають право на мирні акції на території міста – збиратися мирно, без зброї, проводити збори, мітинги (пікети), вуличні ходи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи місцевого самоврядування.

2. Метою таких акцій може бути привернення уваги органів і посадових осіб місцевого самоврядування до актуальних проблем загальноміського значення, що вимагають негайного розв’язання, до проблем соціального забезпечення мешканців міста, охорони довкілля, підтримання громадської безпеки тощо.

3. Громадяни – члени інших територіальних громад України також можуть реалізувати це конституційне право на масові акції на території міста у разі, якщо в місті розташовані органи влади чи здійснюють діяльність посадові особи, які правомочні приймати від організаторів акцій петиції з їхніми вимогами.

4. Мирна акція (хода) іногородніх громадян може мати тільки характер транзитного переміщення через місто.

5. Ініціативна група, яка організує мирну акцію, заздалегідь, але не пізніше, ніж за десять днів, у письмовій формі повідомляє про свій намір міського голову. У повідомленні вказуються: мета мирної акції, її організаційна форма, прізвище, ім'я та по батькові відповідальної особи за організацію та проведення акції, його посада в організації або посада за місцем основної роботи, контакти очікувана кількість учасників акції, час, місце проведення акції та її тривалість.

6. Одержавши таке повідомлення, міський голова забезпечує громадський порядок, дотримання прав і свобод громадян під час проведення цієї масової мирної акції.

7. Організатори масової акції несуть відповідальність за відповідність акції заявленим цілям і формі її проведення, а також за дотримання громадського порядку учасниками мирної акції під час її проведення.

8. Представники місцевого самоврядування несуть відповідальність за забезпечення безперешкодної реалізації права на мирні акції, та раз

« повернутися до списку новин