Справжнє пекло: 81 рік тому сталися масові розстріли в Бабиному Яру

29.09.2022

29 вересня 2022 року виповнюється 81-ті роковини однієї з найтрагічніших сторінок в історії ХХ століття – початку масових розстрілів мирного населення, вчинених гітлерівцями в урочищі Бабин Яр під час окупації Києва у 1941-1943 роках.

Близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.

Масовий розстріл євреїв у Бабиному Ярі 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.

Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією» («велика акція», від нім. Großaktion). Формальним приводом для неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.

Нацистська операція в Бабиному Ярі 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.

Виконавцем розстрілів кінця вересня – початку жовтня 1941 року в Бабиному Ярі була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля. Цей нацистський підрозділ здійснив також масові вбивства євреїв у Львові, Рівному, Луцьку, Новограді-Волинському, Житомирі, Білій Церкві та інших містах.

Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Жертвами злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.

Спільниками нацистів був і радянський режим. Адже він замовчував або спотворював пам'ять про полеглих. Та й сам Бабин Яр «совєти» намагалися зруйнувати, а разом із ним – кладовища навколо. Але зробити цього так і не вдалося.

Після відкриття й осмислення жахів Голокосту світова спільнота пристала на позицію «ніколи знову», але геноциди стаються дотепер.

Сьогодні в Україні – війна. Рашисти навіть риторику запозичують у нацистів, заявляючи про «розв’язання українського питання», подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання». Російський так званий «антифашизм» став головною загрозою для євреїв у сучасній Україні та сприяв нарузі над пам’яттю про Голокост: російські війська обстрілюють єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр.

Ми побачили жорстокі масові вбивства рашистами чоловіків, жінок, дітей, літніх людей, тварин; тортури – фізичні та моральні, зґвалтування. Навіть іноді мали місце намагання спалити тіла, щоб приховати вчинені злочини, як свого часу, відчуваючи наближення поразки, робили нацисти. Відомості зі звільнених Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл жахають цивілізований світ.

Мир, безпека й рівновага в Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всіх злочинців буде належно покарано. Віримо в те, що «нацисти» XXI століття повторять долю тих, ким надихаються. І що на них очікуватиме трибунал, вирок, а також справедливе покарання.

Не тоді, не зараз – нас не зламати.

Ми – вистоїмо, перемога буде за нами!

1944, Україна, Київ. Жінка розшукує тіло свого чоловіка серед трупів, які витягли з ям на території Сирецького концентраційного табору. Багатьох в'язнів цього табору розстрілювали в Бабиному Яру / Фото: ЦДКФФА України імені Пшеничного

Поділитися: