A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Рожищенська міська громада
Волинська область, Луцький район

Міський голова Вячеслав Поліщук про здобутки, плани та майбутнє об’єднання

Дата: 20.10.2020 14:35
Кількість переглядів: 1113

За період роботи  Рожищенської міської ради під керівництвом Вячеслава Поліщука вдалося суттєво наповнити загальний бюджет, покращити матеріальну базу комунальних підприємств, освітити місто на 95 відсотків, вирішити одвічну проблему зі сміттям, створити сквер, відремонтувати чимало доріг і тротуарів, знайти кошти на позашкілля і дозвілля…

Про те, як об’єднати довкола себе людей і мотивувати молодь, переконувати підприємців сплачувати податки, навести порядок зі сміттям, створити робочі місця, а також про освіту, медицину, адміністративні послуги та головні проблеми майбутньої Рожищенської міської об’єднаної територіальної громади, розповідає Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук.

– За останніх п’ять років вам вдалося знайти можливість наповнити місцевий бюджет із майже 7 мільйонів гривень до понад 23-ох мільйонів. Звідки такі суттєві надходження?

– У Бюджетному Кодексі відбулися зміни: громадам віддали частину акцизного збору, який суттєво поповнив і нашу міську скарбницю. Після інвентаризації земель, надійшли кошти від орендарів. Коли на місця передали встановлення податкових ставок, депутати дослухалися до мого прохання і знизити їх до мінімуму. Сплачуючи лояльні податки, у нас почав розвиватися малий та середній бізнес. Левова частка бюджету міста – єдиний податок. З багатьох організацій зняли пільги, наприклад, з «Укрзалізниці», а це в межах 3 мільйонів гривень надходжень у рік. Усі ці чинники допомогли суттєво збільшити бюджет міста.

– Поділіться секретом, як знайшли підхід до недобросовісних орендарів і переконати їх чесно сплачувати податки?

– Скажу відверто, ми готувалися до судової тяганини. На боржників завели досьє, де чітко все було розписано, і розпочали з ними діалог. Запропонували заключити угоди й не псувати одне одному нерви. Спочатку на мою адресу лунали погрози, мовляв, ти так далеко не зайдеш. Та коли заплатив перший, йому стало цікаво, а хто другий буде. Це стало своєрідним поштовхом до прозорої оренди. Всі підприємці на рівних умовах, з усіма налагоджений діалог. Правда, є кілька боржників, яких ми не можемо знайти: майно в заставі або власник не зрозуміло хто і де.

– Як вам вдалося стимулювати рожищан до створення ОСББ?

– Для нашого міста великою проблемою було те, що люди завжди чекали когось, хто прийде і все за них та для них вирішить. З цим я стикнувся на початку головування. Як на мене, своєрідною рушійною силою, яка дала поштовх змінити хід вирішення питань у Рожищі, стала програма підтримки квартальних комітетів і ОСББ. Адже, коли люди об’єднуються навколо проблеми, беруть активну участь у її вирішенні, то починають розуміти, що вона не така й глобальна, можна знайти вихід із ситуації, не будучи посадовцем.

Мені імпонує, що у місті діяла така програма і стимулювала місцевих жителів до дій. У цьому році спільними зусиллями нам вдалося зреалізувати чимало проєктів. Тішить, що в людей змінюється підхід до вирішення питань: вони самостійно впорядковують прибудинкові території, цікавляться державними програмами і беруться їх втілювати в життя. Планую й надалі підтримувати ініціативних громадян та залучати до вирішення проблем. Впевнений, що таким чином зможемо об’єднувати людей та стимулювати їх активно втілювати свої ідеї в життя.

– У міській раді не просто на папері, а реально працюють програми соціально-економічного розвитку. Розкажіть детальніше про них. Які з них можна було б впровадити у життя новоствореної Рожищенської ОТГ?

– Специфіка міста відрізняється від об’єднаної територіальної громади. Тому ми не можемо всі програми, які в нас були апробовані, працювали та давали результат, започаткувати і в ОТГ. Як на мене, по всій громаді першочергово потрібно впровадити програму «Безпечне місто». Адже відеоспостереження сприятиме вирішенню багатьох проблем, пов’язаних із правопорядком.

Завдяки програмі «Житло на селі» вдасться підтримати молодих спеціалістів, яких так не вистачає у віддалених населених пунктах. Особливу увагу варто приділити соціально-економічному напрямку. Тут треба буде залучати експертів і напрацьовувати програми. Кожен із напрямків повинен стати дієвим та мати відповідне фінансування.

– Жителі Рожища знають, що ви працюєте за принципом: «Зроблене – завжди краще, ніж гарно обіцяне». Чи все вдалося реалізувати задумане?

– Коли йшов на посаду голови, розумів, що немає міста без комунальної служби та інфраструктури. Скажу відверто, шість років тому комунальне господарство було дуже проблематичне і не вселяло надії. Працівники говорили: «Ми дотаційні, бюджету нема, техніка поломана та застаріла...». Разом із депутатами міської ради ми максимально приділили увагу комунальній службі. Зробили поштовх-підтримку і нам вдалося підняти на ноги це господарство. Сьогодні вони виконують завдання, які перед ними ставить громада.

Не маючи повноважень, міська рада долучалася до мистецьких заходів, до спортивних і культурних програм, які раніше фінансувалися по залишковому принципу. Вважаю, що за ці роки міськрада стала опорою для багатьох структур. У нас налагоджена співпраця з поліцією (діє програма «Безпечне місто», в рамках якої встановили відеонагляд, за допомогою якого вдається оперативніше розкривати злочини). Освітили вулиці, облаштували сквер, оновили парк, встановили майданчики, де постійно є діти, маємо свою футбольну команду (раніше її не було), яка грає в області та показує хороші результати. Підтримуємо стадіон.

Кожен день дає нові виклики. Хотіли перейти на альтернативні види опалення по центральній котельні. Та це не вдалося з ряду причин. У першу чергу, тому що частина об’єктів районної комунальної власності, частина – міської. На жаль, не вдалося об’єднати зусилля і вирішити це питання. Думаю, найближчим часом нам вдасться розставити крапки над «і», зробити все, щоб ціна і якість теплопостачання відповідали потребам споживачів.

Я живу за принципом: «Перед обличчям і друга, і ворога ти – господар несказаного слова, а сказаного слова – ти слуга». Протягом останніх шести років старався в силу своїх можливостей виконувати обіцяне.

– Як ставитеся до реформи децентралізації, які результати вона принесе?

– Коли розпочався цей процес, я все частіше почав стикатися з підміною понять. На початках це проявлялося в адміністративно-територіальній реформі, яку назвали децентралізацією. Дуже важко наші народні депутати приймають децентралізаційні закони, не даючи громадам фінансової й економічної незалежності, можливості на повну контролювати свої ресурси та наповнення бюджетів. Ці всі моменти не зовсім законодавчо врегульовані. Процеси оподаткування, прийняття рішень до кінця не віддані на місця, немає можливості виважено діяти, як в інших економічно розвинутих країнах.

Практичний досвід об’єднаних громад показує, як би важко не було, та коли є одна вертикаль влади, що несе відповідальність за конкретну територію і громаду, це дає можливість швидко та якісно вирішувати проблемні питання. Адже в її повноваження максимально включено все, що стосується дійсно соціально-економічного розвитку, надання послуг, підвищення стандартів життя. Місцеві жителі бачать якість виконаної роботи, відповідальність за яку лежить на конкретних людях, раді, голові. Думаю, що це набагато швидше дає можливість вирішувати проблеми. Це ті плюси децентралізації, які я бачу.

– У віддалених селах є проблема, що до шкіл і дитсадків, на жаль, немає кому ходити. На їх утримання з бюджету громади йтимуть значні кошти, які можна вкласти, наприклад, у ремонт доріг чи встановлення вуличного освітлення. Яке ваше бачення вирішення питання малокомплектних дошкільних і навчальних закладів?

– Основне багатство громади – це люди: розумні й щасливі. Внаслідок освітніх реформ маємо індивідуальне навчання, яке, як на мене, не дає достатніх знань. Взагалі не розумію такий процес, як оптимізація шкіл. Навчальні заклади мають працювати по селах. Тому малокомплектні школи варто перепрофілювати на філії. Скоротивши адміністративні видатки, матимемо гроші на якісну освіту. Щось закрити набагато простіше, ніж вдихнути в нього нове життя. Треба докласти максимум зусиль, щоб села розвивалися, люди мали роботу, молодь не виїжджала, народжувалися діти.

– У Рожищенській центральній районній лікарні медичну допомогу отримують усі жителі району. Яка її доля після створення ОТГ і включення у Луцький район?

– Сьогодні маємо медичну реформу, яка ще до кінця не проведена. Тому з депутатами міськради ми звернулися з клопотанням до райради, щоб майновий комплекс центральної райлікарні передали на баланс громади. Адже наша лікарня – це надбання, над яким працював увесь район. Після утворення ОТГ, завдяки спільним проєктам і міжмуніципальним угодам, зможемо працювати з іншими громадами над матеріальним наповненням медзакладу та збільшенням послуг у ньому. Відповідно, з’являться додаткові робочі місця. Вірю, що в нашій лікарні працюватимуть лікарі-професіонали, в яких буде гідна зарплата, і ми матимемо сучасне обладнання. Надіюся й на дофінансування від Національної служби здоров’я України.

– Яке ваше бачення роботи сільських клубів на території новоствореної ОТГ? Чи доцільно витрачати кошти на їхнє утримання?

– От ми маємо село, в якому проживає 200 людей, а будинок культури розрахований на 800. У будівлі дах тече, вікна прогнили і так далі. Питання: чи доцільно утримати таке приміщення. Під час робочої поїздки у Польщу я побачив, як там вирішують схожі проблеми.

Поляки вибрали талановитих людей, які працюють у культурі в різних напрямках: хореографія, вокал, художня майстерність та інше. Громада уклала з ними угоду. В кожному селі люди обирають певні послуги і за графіком отримують їх. Працівники культури мають повне навантаження, відповідно, й достойну зарплату. У селах для занять вибрали компактні приміщення, на утримання яких потрібні незначні гроші.

Мені імпонує польський досвід, який можна було б втілити в нашій громаді. До речі, у Переспі будинок культури працює за схожим принципом: там поєднані культурні і спортивні заняття. В Рудці-Козинській у клубі теж на достойному рівні займаються дозвіллям жителів. Щоб культурний розвиток по селах був не лише на папері, необхідно, аби спеціалісти допомагали шукати і відкривати таланти серед місцевих жителів.

– На вашу думку, звідки можна залучати додаткові кошти на розвиток Рожищенської міської громади, в якій проживає понад 26 тисяч людей?

– Для ОТГ мають відкритися перспективи отримання коштів з Євросоюзу. Україна повинна стати відкритою для Європи, мати стабільну економіку без корупційної складової. Є багато державних програм на підтримку громад. Доцільно створити відділ, який оперативно аналізуватиме перспективні заявки на участь у конкурсах та займатиметься написанням проєктів. Таким чином, нам вдасться залучати додаткові кошти, як з держбюджету, так і з грантових фондів.

– Ви були в Польщі по обміну досвідом. Що вас найбільше вразило в закордонній управлінській діяльності?

– Ця поїздка дуже вплинула на моє бачення управлінської діяльності. В Польщі за громаду дбають усі: адміністрація, медики, пожежники, поліцейські, тобто ті, хто її обслуговує. Кожен представник цих структур публічно звітує про зроблене за рік, аналізує, що не вдалося реалізувати і чому. В кінці виступів дається оцінка голові громади: чи справився він із завданнями, де не допрацював. Так у них відбувається аналітика, яка дійсно допомагає в управлінській діяльності.

Сподобалося, як у закордонних сусідів налагоджена співпраця з їхніми обласною радою і облдержадміністрацією. Громада розробляє проєкти, подає їх на розгляд та затвердження. Далі ними займаються ОДА й облрада. Коли є результати конкурсів, всі громади-переможниці запрошують на телебачення. Там їм публічно вручають сертифікати про те, що на їхній території за кошти обласного чи державного бюджету реалізовуватимуть певні проєкти. Така відкритість і прозорість дає стимул працювати. На жаль, цього у нас якраз не вистачає.

Мені імпонує польський підхід до вирішення господарських питань: де можна зекономити, вони максимально це роблять. У нас же на утримання нерентабельних будівель іде левова частка коштів із бюджету громади, а не на основний її ресурс – хороших спеціалістів, які мають отримувати гідні заробітні плати.

У поляків в одному приміщенні знаходяться будинок культури, в якому проводять урочистості і сесійні засідання, бібліотека, ЦНАП, ФАП, пожежна частина... Так вони мінімізовують витрати на опалення та утримання будівель. А зекономлені гроші витрачають на благоустрій, дозвілля. В нас же через пафос (кожна структура має своє приміщення) гроші вилітають у трубу. Пора міняти погляди на ці речі й діяти прагматично.

– Протягом останніх років вам багато вдалося зробити для міста Рожище. Зрозуміло, самому це не під силу. Хто допомагав і допомагає?

– Кожен із нас розуміє, що один у полі не воїн. Підсумовуючи роботу, хочу подякувати всім, хто сумлінно працював над вирішенням поставлених завдань: депутатам міської ради, членам виконавчого комітету, колективам комунальних підприємств та ДНЗ міста, керівникам підприємств та установ, підприємцям, представникам громадськості.

Плідною у нас вийшла співпраця і з народним депутатом Вячеславом Рубльовим. Ми познайомилися, як він був ще депутатом обласної ради. Тоді за його сприяння вдалося вкласти бруківку на подвір’ї дитсадка №2 міста Рожище, встановити освітлення на багатьох вулицях, частково вирішити питання зі сміттям. Він неодноразово їздив чи не всіма селами Рожищенського району і посприяв у вирішенні багатьох проблем громади. Будучи народним депутатом, Вячеслав Рубльов допоміг залучити кошти з соцеконому для добудови спортивного майданчика в Рожищі біля спортшколи, а також вкласти бруківку по вулиці Незалежності та реалізувати чимало інших проектів.

Вдячний усім за довіру, розуміння і співпрацю. Хочу, щоб у новоствореній Рожищенській ОТГ пріоритетними й надалі були інтереси кожної людини, не залежно від її статусу і статків. Усвідомивши, що єдиним джерелом влади в Україні є народ, тобто влада – це ми, це кожен із нас, допомагаючи один одному, проявляючи людську мудрість та толерантність, вдасться вирішувати проблеми.

Зараз період не для експериментів, тому немає шансів на помилки. Наступних 5 років – визначальні для новоствореної Рожищенської міської об’єднаної громади. Адже за цей час ми визначимося, чи ОТГ матиме поштовх на розвиток, чи вся молодь остаточно виїде закордон у пошуках кращого життя. Буде непросто, доведеться важко працювати, результат залежатиме від кожного з нас.

– Вячеславе Анатолійовичу, спасибі за змістовну розмову. Успіхів у задуманому, підтримки і розуміння.

– Дякую.

Спілкувалася Анна КАРАСЬ

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь