Пам’ятна дата відзначається за ініціативою ООН. У цей день весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.
11 квітня 1945 року в’язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Освенціма, Майданека тощо. І відтоді, ця пам’ятна дата болить незагойною раною в серцях народів світу.
Під час Другої світової війни в таборах перебувало 18 мільйонів чоловік, з них більше 11 мільйонів були знищені.
На території Німеччини діяло близько 14 тисяч таборів, на території країн колишнього Радянського Союзу налічувалось близько 817 нацистських таборів примусового утримування цивільного населення та військовополонених.
За роки Другої світової війни через табори смерті пройшли понад 20 мільйонів людей із 30 країн світу. Приблизно 12 мільйонів людей так і не дожили до визволення (серед них близько 2 мільйонів дітей).
На Нюрнберзькому процесі 1946 року міжнародний суд визнав, що ув’язнення в неволю мирних громадян іноземних держав, так само як і використання у примусовому порядку їхньої праці на користь Німеччини, не лише воєнний злочин – це злочин проти людства.
Трагедія Другої світової війни повторюється і сьогодні. З початком жорстокої російської агресії сотні наших військових перебувають у російському полоні в невимовно важких умовах. Вони повертаються виснажені й хворі, але незломлені.
Сподіваємося, що всі українські полонені, які зараз перебувають у російських таборах, обов’язково повернуться до своїх рідних.
Пам’ятаємо страшні сторінки історії, аби подолати ворога, який загрожує не лише Україні, а й усьому цивілізованому світу, нашій безпеці та стабільності.