Новини Служби у справах дітей

Сімейний патронат: Іванко з Маріуполя знайшов тимчасову родину у Рожищі

Війна відібрала домівки у тисяч українців, розділила багато родин, змусила шукати прихисток у інших регіонах і навіть країнах.

Семирічний Іванко з Маріуполя зустрічав цьогорічні Різдвяні свята у патронатній сім'ї Ігоря та Майї Шкільних з Рожища, з якими проживає уже понад два місяці.

У свої сім років цей жвавий та говіркий хлопчик не з розповідей знає, що таке обстріли, де необхідно ховатися від небезпеки, як себе поводити у разі повітряної тривоги. Бо усе це малому довелося пережити.

Війна роз' єднала хлопчика з родиною. Бабуся залишилася в окупованому Маріуполі, старший брат і тато - в Іспанії, куди змушена була повернутися й мама Івана, тимчасово влаштувавши сина у патронатну родину.

Для патронатної сім'ї Шкільних Іванко став першим вихованцем. Дивлячись, як ніжно він обіймає Майю Дмитрівну, розуміємо, у новій родині хлопчик знайшов взаєморозуміння та підтримку.

А ще Іванко з великим захопленням розповідає, як вчить його їздити велосипедом Ігор Богданович, показує іграшки, які подарував йому син патронатних вихователів Богдан, котрий нині захищає Україну у лавах ЗСУ.

- Ми довго виношували ідею прихистити дитину, розглядали різні форми сімейного виховання, і врешті зупинилися на патронатній сім'ї, - розповідає Ігор Шкільний.

- Скажу відверто, переживали, чи вдасться знайти спільну мову з дітьми, які через певні життєві обставини потраплять до нас, - зізнається Майя Дмитрівна. - Але з Іванком нам вдалося налагодити хороший контакт. Він розповідає нам про своє минуле, про родину, ділиться секретами, і, найголовніше, - ми не втрачаємо зв'язок з рідними хлопчика.

У патронатній родині Шкільних разом з начальницею Служби у справах дітей Жанною Дубчук ми побували у дні Різдвяних свят. Довго спілкувалися з Іванком, хлопчик розповідав нам про друзів, яких уже знайшов у школі, про свою вчительку, показував зошити з старанно виведеними літерами. А ще - віншував нас з Різдвом біля прикрашеної ялинки.

І очі хлопчика сяяли радістю. Адже попри війну та обставини, які змусили його на певний час розлучитися з рідними, завдяки патронатній сім'ї Шкільних він відчуває себе захищеним, оточеним турботою та ласкою.

Там, у Маріуполі, різдвяних віншувань навчала хлопчика бабуся. Тут, на Волині, Іванко ще більше дізнався про давні українські традиції. З особливим трепетом одягав він на Святвечір вишиванку Богдана, яку віднайшла йому Майя Дмитрівна. І радісно фотографувався біля ялинки зі своєю тимчасовою сім'єю, аби відправити світлину рідним.

- Патронатні родини - це відмінна альтернатива інтернатним закладам, коли йдеться про тимчасове влаштування дитини, про мінімізацію негативного впливу на її психіку у період, коли батьки вирішують певні життєві проблеми, особливо нині, у час війни, - говорить Жанна Дубчук. - Думаю, з часом патронатна форма виховання активно розвиватиметься не лише у нашій громаді, а й в інших громадах. Адже на сьогодні на Волині функціонує лише п'ять патронатних сімей, серед яких і сім'я Ігоря та Майї Шкільних.

Сімейний патронат: коли виховання дітей стає оплачуваною роботою

У Рожищенській громаді в рамках реалізації проєкту ЮНІСЕФ «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату» провели День відкритих дверей під назвою «Патронат - це швидка допомога дитині та її сім’ї».

Основною метою заходу стало ознайомлення якнайширшого кола жителів громади з сутністю та особливостями надання послуги сімейного патронату над дитиною.

Начальниця Служби у справах дітей Рожищенської міської ради Жанна Дубчук розповіла про неповнолітніх жителів громади, які з тих чи інших причин позбавлені батьківського піклування, та наголосила присутнім, що потреба у влаштуванні дітей до сімейних форм виховання у громаді час від часу актуалізується.

Про розвиток послуги патронату в громаді в рамках реалізації проєкту ЮНІСЕФ «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату» розповіла учасникам заходу регіональний координатор проєкту Наталія Скубій.

Зокрема, вона зазначила, що на сьогодні в Україні першочерговим завданням діяльності щодо захисту прав та допомоги дітям є створення умов для збереження сім’ї для дитини. Так як благополучний розвиток дитини ніяк не можна уявити поза сім’єю. Право дитини на сім’ю у складних життєвих обставинах може реалізувати альтернативна форма влаштування дітей – сімейний патронат.

Про забезпечення права дитини на сім’ю на основі власного досвіду розповіли присутнім прийомна мама Руслана Грицак, мама-вихователька дитячого будинку сімейного типу Світлана Сяська, опікун Валентина Черницька.

Також учасники зустрічі могли скористатися інформаційними локаціями та безпосереднім спілкуванням зі спеціалістами ЦНАПУ, Центру зайнятості, Центру соціальних служб та Служби у справах дітей щодо питань професійної зайнятості патронатного вихователя, порядку подачі документів на створення патронатної сім’ї, порядку виплат за надання послуги патронату над дитиною, соціальної та психологічної підтримки патронатної сім’ї.