Цей день є нагадуванням про необхідність виявляти турботу і милосердя до людей з особливими потребами. Сьогодні, зважаючи на активні військові дії, ця категорія населення постійно розширюється.
На долю цих людей випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя.
Вони не вимагають до себе жалю, тому, що як ніхто інший давно усвідомили, що це шлях в нікуди. І для них не потрібно щось особливе, лише елементарне – підтримка та сприйняття суспільством, аби відчувати себе повноцінними людьми. Адже ми всі рівні перед Богом.
Інвалідність - це не вирок й не покарання. Тільки у житті люди з інвалідністю потребують трішечки більше уваги та піклування.
Не нарікати, а боротися - це життєвий принцип нашої землячки Ірини Завгородньої з Крижівки.
Сьогодні молода жінка кожного, кого хвороба обмежила в русі, закликає не нарікати на життя, не обмежувати свій світ чотирма стінами, а вірити у власні сили, знайомитися та спілкуватися з друзями, яких спіткала подібна біда, не чекати співчуття, а намагатись радіти життю, кожному прожитому дню. І доводить це на власному прикладі, адже виконала головне призначення жінки на землі - стала щасливою мамою, а ще - постійно розвивається як самодостатня особистість.
Ось і на нещодавньому VII фізкультурно-оздоровчому фестивалі «На крилах віри», де представляла разом з колегами Рожищенську громаду, Ірина принесла своїй команді бронзу у двох дисциплінах - боча та кеглі.
Наша землячка не звикла здаватися перед життєвими труднощами, хоч визнає, що деколи таки буває важко і морально, і фізично. Але такий стан часто відчувають і здорові люди.
Відзначення цієї дати – це привід задуматись над проблемами, з якими щоденно стикаються люди з інвалідністю, посилити увагу до захисту їх гідності, прав і благополуччя.
Переймаючись буденними проблемами, ми повинні замислитися над непростою долею людей з вадами здоров’я і не тільки у цей день, а повсякчас не забувати про те, що поруч з нами живуть люди з обмеженими можливостя і вони потребують нашої допомоги і уваги. Захищаючи гідність інвалідів, ми захищаємо своє людське обличчя.