Сльози, смуток, ридання... Війна осиротила ще одну українську родину, болем пошматувала серця батьків, вирвавши з життя ще одного захисника України.
Біля рідної оселі Героя Юрія Володимировича Шевчука зібралися рідні, друзі, сусіди, знайомі, аби віддати останню шану тому, хто захищав їх від російського ворога.
Останні хвилини на рідному подвір'ї, останні прощання.
У центрі міста траурний кортеж з тілом воїна Юрія Шевчука зустрічали навколішки, з квітами у руках.
Вшанувати воїна прийшли представники влади, військові, небайдужі рожищани.
Біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України у спільній молитві просили у Господа Царства Небесного Героєві, котрий став лицарем Небесного війська.
Старший бойовий медик 151-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України Юрій Шевчук не раз рятував життя своїм побратимам, натомість своє вберегти не зміг.
Чин похорону за полеглим воїном відслужили у місцевому храмі Архістратига Михаїла.
Поховали Юрія Шевчука під залпи пострілів почесної варти на новій Алеї Слави у Рожищі.
Низький уклін і вічна пам'ять воїнові, котрий захищав Україну та кожного з нас!