Історія святкування Івана Купала у Рожищенському краї

21.06.2024

Коріння свята Івана Купала має тисячолітню історію, це одне з найстаріших свят, яке дійшло до нашого часу. Свято бере початок з дохристиянських, язичницьких часів. Перші писемні згадки про свято Івана Купала в Україні трапляються у Волинському літописі (1262 рік). Припадає воно якраз на середину літа, коли сонце стоїть найвище, квіти і дерева, і трава буяють у зелені, пробуджуються цілющі сили.

Надзвичайно колоритне, сповнене багатьма обрядами: ворожіння на вінках, запалювання вогнища, водіння хороводів навколо вогнища та перескакування через нього. Головними героями: Івана Купала, Русалкою, козаками, запам’яталось рожищанам свято, яке вперше було проведено в 1965 році.

Обидва береги річки Стир були повністю заповнені людьми, а дорогою, що веде на міський пляж, йшли і йшли не лише жителі райцентру, а й навколишніх сіл. То тут, то там зринали пісні. Хлопці та дівчата розсипали навкруги веселий і дзвінкий сміх. Людей кликали афіші, розвішені на видних місцях. Сповіщали вони про те, що на березі Стиру відбудеться масове гуляння з нагоди свята Івана Купала.

Про популярність свята в народі може говорити вже те, що на берег Стиру зійшлось не менше трьох тисяч людей. Сюди були вивезені ятки і буфети. Грали духовий та естрадний оркестри. О пів на десяту на середину Стиру на моторному човні виїхав секретар райкому комсомолу В. Боймук і сповістив програму свята. Над річкою пролунали звуки вечірньої «зорі», яку виконав оркестр. Спалахнули прожектори і освятили водне плесо.

«Іван Купала їде!» – натовп людей подався ближче до води. На моторному човні, прикрашеному квітами і зеленими гілками, прибув на свято винуватець і розпорядник свята – Іван Купала, одягнений в національний український одяг. Стоїть посередині човна і, притримуючи смушеву шапку, привітно махає рукою до тих, хто стоїть на березі. А потім під’їжджає до багаття, що посередині річки, і підпалює його. Одночасно спалахує вогнище і на березі річки Стир.

Знову застукотів мотор. На цей раз Стиром пливе човен, на якому стоїть Русалка. Уся в білому, на голові вінок з ромашок, її супроводжують дівчата в українському одязі. На них вінки з троянд, ромашок і волошок, в руках букети з польових квітів. Всюди, куди не ступала Русалка, лунали пісні, життєрадісні і бадьорі.

Русалка символізувала собою весняну красу. Роль Русалки зіграла старша піонервожата Рожищенської середньої школи Є. Яворська.

На іншому човні, теж у супроводі дівчат – Веснянка, яка сходить на берег і читає уривок з поеми Т.Г.Шевченка «Тополя».

До берега причалює козацький човен, першим з нього виходить старий козак, батько, як величають побратими. Його зустрічають хлібом-сіллю і кухлем вина. Але старий козак, мабуть, своє вже відпив, бо від вина відмовляється.

За хліб-сіль дякує земним поклоном, потім просить уваги і звертається до народу, переповідає значимість свята Івана Купала.

Батько-отаман, старійшина козацтва, він найбільший жартун свята і заспівувач пісень, роль якого майстерно зіграв А. Малярчук – інспектор райвідділу культури. Свято набирає веселощів, танців, переспівів, які довго-довго не стихали над Стиром.

В 1966 році свято знову проводять. Головними героями свята знову Іван Купала, Русалка, козаки, юрба хлопців і дівчат, які прибувають на човнах, виходять на берег річки Стиру. Повільно прибуває човен з Іваном Купало, який в руці тримає факел і запалює вогнище, що знаходиться на плоті посеред річки.

Доки присутні милувалися палаючим багаттям, наблизився другий човен. Не човен, а справжній казковий світ! В центрі – Русалка: уся в білому, вінок із ромашок, пливе у супроводі дівчат. Усі заквітчені вінками з ромашок, волошок. Хвацько гребуть веслами козаки, лиш сивовусик козарлюга стоїть і поважно оглядає громаду. На повні груди вдихнув повітря - і полинула козацька пісня «Літа орел, літа сизий». Пісню дружно підхопили його побратими. Козак запрошує людей веселитись, співати, танцювати.

Срібними звуками розсипалися голоси бандур. Це тріо бандуристок РБК Н. Шпирка, З. Ковальчук, Г. Чубок, які дарували пісні козакам та гостям свята «Ой, як на Івана, ой, як на Купала», «Ти до мене не ходи» , «Ой ,чорна я си чорна», «Бодай ся когут знудив». Потім свою виконавську майстерність дарували і радували глядачів Сокільського сільського клубу та Рожищенського будинку культури. Свято продовжувалося біля купальського вогнища.

Святкування Івана Купала стало для рожищан традиційним. З кожним роком набирало популярності, крім традиційних героїв свята, у концертну програму включали виступи самодіяльних артистів клубних установ району. Грали духові оркестри, ВІА.

В 1973 році традиційно в першу неділю липня врочисто святкували рожищенці і жителі навколишніх сіл свято «Івана купала», зберігаючи давні хороші традиції старшого покоління. Ще до появи головних героїв свята тут організовуються спортивні змагання з волейболу. Силачі взялися до перетягування канату, змагалися і плавці, і борці. Всі чекають загальних урочистостей, ось-ось випливе з-за повороту верткий човен, несучи на хвилях білосніжну Русалку, роль якої виконує О. Іллініч – інспектор відділу культури.

- Пливуть - на човні стоїть ніжно-усміхнена Русалка, а з-за повороту випливає другий човен з Веснянкою, роль якої виконує Л. Масюк – керівник балетної студії, яка діє при районному будинку культури.

Знову хвилі Стиру сягають берегів, сюди прибуває караван човнів, що приїхали слідом за Веснянкою, везуть на одному з них Водяника, козаків. Перший до берега пристав човен з Водяником, за ним причалюють інші. На берег сходить Водяник, роль якого виконує завідуючий клубом с. Луків П. Ткач. Він бажає всім бути завзятим то всього - до пісні, танцю, дотепного слова.

Водяник піднімається по східцях на берег, де його зустрічає Купаленька, роль якої виконує Л. Гаврилюк – художній керівник Сокільського будинку культури, і Купало, роль якого виконує В. Потейчук - директор Будинку культури села Доросині.

На імпровізованій сцені їх зустрічає з хлібом-сіллю старий вусатий козак, роль якого виконує викладач місцевої музичної школи А. Бруховський, який звертається до людей, щоб веселились, співали, грали, танцювали.

Про історію виникнення свята Івана Курала, про його відзначення розповів у своєму виступі вчитель Рожищенської середньої школи №1. На сцені лунають концертні номери, а люди збираються на березі юрбами, стелять на траві рядна, вдаються до пісні, танцю, а дітлахів катер-баржа возить по річці Стир. Грає духовий оркестр.

1976 рік. Свято традиційно в першу неділю липня розпочинається в Рожищі. Заздалегідь з’їжджаються учасники художньої самодіяльності, чепуряться головні герої свята. Складається концертна програма. Кожен спішить на свято, завирувало розмаїття живого людського моря на берегах спокійного Стиру. Тут грають духові оркестри з колгоспів імені Б. Хмельницького, імені Енгельса, імені Х1Х партз’їзду, «Волинь», «Ленінський шлях», мелодії яких не стихають ні на мить. Змагаються в майстерності браві музиканти. Поодалік від берега річки ідуть вперті поєдинки серед волейболістів фізкультурних колективів.

Вдалині наближається караван човнів прикрашених зеленню, квітами. В них дівчата в українському вбранні та вінках з польових квітів. Звучить мелодія пісні, яку співають дівчата «Тихо над річкою, як зійде сонечко, стелиться сизий туман». Попереду каравану - човен, на якому Іван Купала (роль якого виконує художній керівник Переспівського будинку культури В. Кожан). За ним прибуває Водяник (роль якого виконує завідуючий клубом села Луків П. Ткач) та Купалонька. На сцені стоїть старий козак (роль виконує директор Переспівського будинку культури В. Гарбарчук).

На сцену піднімаються театралізовані герої свята - Іван Купала, Русалка, Водяник, з довжелезною бородою, на голові - корона, а в руках тримає булаву владики вод, Купалонька, Веснянка.

Старий козак надає слово голові селищної ради М. Новосаду, який вітає всіх зі святом. Лунає музика, і до них з пишним короваєм на вишитому рушнику підходить Герой Соціалістичної Праці, знаний комбайнер І. Антонюк, вручає пишну хлібину і промовляє: «Дорогі друзі! У нас сьогодні свято Іван Купала. Це свято юності, краси, життєрадісних пісень. Веселіться, співайте. Хліб-сіль від ветерана праці приймає Іван Купала і Русалка (роль якої виконує завідуюча с. Духче Г. Жиліч). А тим часом до струнких берізок наближаються дівчата, ведуть хоровод і співають «Сьогодні Івана, а завтра Купала. Рано-вранці сонце зійшло. Рано-вранці та й на мою квітоньку червону…» Закінчується хоровод, дівчата пускають вінки на річку і завмирають у чеканні: попливуть вінки - знайдуть їх суджені. На радість дівчатам вінки підхоплює течія до них підходять хлопці і співають пісень. На сцені розпочинається концерт. Веселощі тривають до пізнього вечора, біля багаття - танці, хороводи. Грає духовий оркестр.

1980 рік. Веселим дзвінкоголоссям вирував правий берег річки Стир, де зібралися рожищани, гості райцентру та навколишніх сіл. Свято розпочалося парадом духових оркестрів колгоспів, підприємств району. Музиканти доросинівського, щуринського, пожарківського, уляниківського господарств, заводу «Рожищеферммаш» чарували присутніх дзвінкими мелодіями та злагодженою грою. До присутніх свята звернулася ведуча Л. КлІмович, вона розповідає про історію виникнення свята. Знову виринають човни, на яких прибувають головні герої свята - Іван Купала, Мавка, Русалка, на інших човнах прибувають хлопці і дівчата, і ще на човні прибуває володар водяного царства – Нептун, на ньому розкішний костюм-мантія, на голові корона. Рожищани радо вітають приїзд довгожданих гостей. Зустрічає їх Герой Соціалістичної праці, колишній комбайнер колгоспу імені Ватутіна І. Антонюк. Вручає Івану Купало коровай, вітає всіх зі святом. Свято продовжують учасники художньої самодіяльності. Дзвінкоголосі дівчата радісно ведуть хоровод навколо Марени і пускають вінки на воду. Свято продовжується біля купальського багаття.

В кінці 1990 - на початку 2000 року святкування Івана Купала було перенесено на лівий берег річки Стир, де була встановлена стаціонарна велика сцена, на якій проходило купальське дійство.

В парку було багато місця, де розміщалися локації для проведення спортивних змагань, козацьких ігор, дитячих атракціонів, конкурсів, торгові точки. Крім художніх колективів, запрошували професійних виконавців, які дарували своє пісенне мистецтво рожищанам та гостям міста.

Народний артист України В.Чепелюк, заслужена артистка України А.Опейда та заслужений працівник культури В. Судима, Волинський народний академічний хор, заслужений ансамбль пісні і танцю «Колос», заслужені артисти України А. Мартинюк, М. Лазука та багато інших виконавців. Про свято Івана Купала в Рожищі знімали фільм.

Ілона Підлипна

Поділитися: