Молодий, завзятий, відважний. Так можна сказати про Героя Олександра Євстурова, котрий віддав за Україну своє молоде життя. Йому назавжди 24…
Повномасштабна війна застала Олександра Євстурова на заробітках за кордоном. Але він зробив свій вибір – повернувся на Україну і став на захист рідної землі. Як щирий патріот, був упевнений: маємо відстояти українську державність.
З 10 травня 2022 року Олександр Ростиславович Євстуров боровся з російськими загарбниками у складі 80-ої окремої десантно-штурмової Галицької бригади.
Олександр був щирим, відкритим у спілкуванні, мав багато друзів, понад усе любив свою родину, рідний край, українську землю. Він мріяв про Перемогу і наближав її, був надійним побратимом і мужнім воїном. Саме таким він залишився в пам’яті тих, з ким зводило його життя.
Під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Торське Краматорського району Донецької області 10 січня 2023 року Олександр Євстуров загинув. Війна назавжди забрала у батьків наймолодшого з трьох синів.
15 січня Рожищенська громада провела 24-річного Героя в його останню земну дорогу. Поховали Олександра Євстурова з усіма військовими почестями у рідному селі.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, солдата Олександра Ростиславовича Євстурова нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
10 січня - це річниця гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам'яті Героя.
В цей скорботний день просимо жителів громади вшанувати пам'ять Олександра Євстурова вдячним словом і молитвою. Пам’ятаймо про його жертовність ... Схилімо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за нас… Не можемо повернути до життя полеглих оборонців, але можемо зберегти пам’ять про них!
Вічна слава Героям!