Навіки 23. Йому б жити й жити, створювати власну родину, народжувати дітей. Натомість ім’я щирого українця Тараса Петровича Меліса назавжди внесене до Книги пам’яті Героїв, які ціною власного життя захищали нас із вами…
Із початком повномасштабної війни, коли батько Героя Петро Меліс став на захист України, Тарас добровільно пішов у військкомат і став контрактником. Він - випускник Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою не міг вчинити по-іншому, бо був справжнім патріотом рідної землі.
Рідні та друзі пам'ятають його веселим, життєрадісним, привітним і завжди усміхненим. Адже своїм позитивом він завжди підбадьорював всіх довкола. Активний та ініціативний, він ніби поспішав жити, був турботливим сином, хорошим братом, мав багато друзів. А ще - безліч планів на життя, яким, на жаль, не судилося здійснитися.
1 листопада 2022 року в районі населеного пункту Новомихайлівка на Донеччині Тарас Меліс загинув під час виконання бойового завдання.
Довгою була остання дорога Героя на малу батьківщину, адже вічний спочинок на рідній землі Тарас Меліс знайшов лише 5 грудня 2022 року.
Боляче усвідомлювати, якою високою ціною дається нам воля та державність. Ціною життів тисяч молодих патріотів, таких як рожищанин Тарас Меліс, котрі свідомо піднялися проти російських окупантів, бо бачили своє майбутнє лише у вільній та незалежній Україні.
За це й віддали свої життя, ставши творцями новітньої історії української державності.
Вічна пам'ять та шана захиснику України Тарасу Мелісу! Герої не вмирають!