Уродженець Луцька Іван Васильович Тлумач, 1988 року народження, у мирному житті працював зварювальником на підприємстві "Агромакс", жив з родиною у Рожищі.
Добрий, щирий, справедливий, товариський - таким він залишився у пам'яті рідних та усіх, з ким зводило його життя.
Коли розпочалася повномасштабна війна, чоловік добровольцем став на захист України.
"Рішення Івана воювати було виваженим та твердим, - каже дружина Героя Тетяна, - тому я прийняла його і підтримувала чоловіка як могла. Але він ніколи ні на що не жалівся, не нарікав, тільки запевняв, що все буде добре".
Разом з побратимами з 103-ої окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України наш земляк стримував ворога у Харківській та Донецькій областях. Не раз, як мовиться, смерть дихала у спину українським захисникам, але вони стійко відбивали ворожі атаки.
34-річний солдат Іван Тлумач, за словами його командира на позивний Грізлі, був відважним та досвідченим воїном, справжнім патріотом і надійним побратимом, до останнього подиху боровся за Україну.
1 грудня 2022 року під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Ківшарівка Куп'янського району Харківської області Івана Тлумача контузило, побратими передали його медикам, але їх зусилля виявилися марними – серце Героя зупинилося.
Війна осиротила ще одну родину, забрала батька у дітей, одягнула у чорну хустину молоду вдову, залишила незагоєну рану на серці неньки.
6 грудня Іван Тлумач востаннє повернувся на щиті на малу батьківщину.
Військовослужбовця відспівали у Свято-Троїцькому кафедральному соборі Луцька, а поховали на Алеї Слави у Рожищі.
За наш спокій, за мир в Україні, за майбутнє своїх дітей віддав життя Іван Тлумач і став для нас прикладом справжнього героїзму та самопожертви. Згадаймо нашого земляка в день його смерті добрим словом, щирою молитвою, скорботним мовчанням.
Герої не вмирають!
Слава Україні!