Обідньої пори 28 січня у центрі Рожища велелюдно - з квітами та навколішки громада зустрічає траурний кортеж з тілом військовослужбовця 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса Сергія Вікторовича Шершня.
Біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида.
У невимовному горі припадають до домовини молода дружина Героя, батьки, брат, уся велика родина. Війна осиротила двоє маленьких діточок, котрі пам'ятатимуть тата лише зі світлин та розповідей мами.
Мужній Воїн світла Сергій Шершень, йому тепер навіки двадцять дев'ять... З перших днів війни він взяв до рук зброю і майже два роки мужньо нищив ворога разом з побратимами. Був гідним сином України і надійним товаришем, про це свідчить те, що на прощанні не стримували сліз навіть вояки, які приїхали на поховання Героя.
По завершенні панахиди загиблий востаннє повернувся до рідного дому у Дубищі. Останні хвилини у батьківській оселі, спільна молитва і домовину Героя вулицями селища, вздовж яких навколішки стоять люди, провадять до храму.
Чин відспівування захисника України Сергія Шершня відбувся у місцевому Свято-Володимирському храмі Православної Церкви України.
Поховали Героя Сергія Шершня з усіма військовими почестями на сільському кладовищі.
Лише вчора ми згадували про подвиг Володимира Фірчука, з дня загибелі якого виповнився рік. Сьогодні поховання Героїв в Дубищі поповнилося місцем останнього спочинку його однокласника - Сергія Шершня.
Молоді, завзяті, мужні - цвіт української нації. Війна забирає найкращих. І нема прощення цьому злочину росіян-загарбників. Як і нема ліків для сердечних ран родичів загиблих. Цей біль - назавжди!
Вічна слава і шана загиблому захиснику України Сергію Шершню.
Пам'ять про нього житиме в наших серцях!