В Україні з 27 липня по 3 серпня проводиться загальнонаціональна кампанія «Щодо проведення заходів до Дня боротьби з вірусними гепатитами В і С». Що ж це за захворювання і що потрібно знати про них?
Серед вірусних гепатитів найбільшу проблему представляють вірусні гепатити В (ВГВ) та С (ВГС), які призводять до 96% всіх смертей, пов’язаних з вірусними гепатитами. Ці види гепатитів - підступні вороги, які уражають печінку і передаються через контакт з інфікованою кров’ю або біологічними рідинами.
Вірусні гепатити (ВГ) В і С становлять загрозу громадському здоров’ю, оскільки 96% цирозу печінки (ЦП) та гепатоцелюлярної карциноми (ГЦК) викликані саме цими двома типами ВГ.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у світі тільки 9% осіб із хронічним вірусним гепатитом В (ВГВ) знають про свій діагноз і 20% – про вірусний гепатит С (ВГС).
В Україні, за оціночними даними, 1 342 418 осіб інфіковані ВГС, під медичним наглядом перебуває 87 269 осіб, що становить 6,5% від оціночної кількості.
ВГВ інфіковані 559 341 осіб, під медичним наглядом перебуває 23 631 особа (4,2%).
Хвороби, зумовлені хронічними вірусними гепатитами, а саме, цироз печінки та первинний рак печінки (гепатоцелюлярна карцинома), призводять до інвалідності, скорочення тривалості та якості життя працездатного населення та передчасної смерті.
ВГВ, ВГС можуть перебігати безсимптомно до того часу, поки не призведуть до серйозних уражень печінки. Швидкість ураження печінки залежить від багатьох факторів, зокрема, зловживання алкоголем, вживання наркотиків, наявності інших супутніх захворювань тощо.
Симптоми гепатитів В і С можуть бути схожими, хоча вони часто починаються поступово і можуть бути відсутніми протягом тривалого часу. До основних симптомів належать: жовтяниця – жовтизна шкіри та очей; постійна і сильна втома, яка не проходить після відпочинку; дискомфорт або біль у верхній частині живота, особливо в правому підребер’ї; темна сеча; втрата апетиту, що може призвести до втрати ваги; відчуття нудоти, іноді з блювотою; підвищення температури тіла; свербіж шкіри; відчуття болю або дискомфорту в суглобах та м’язах.
Вірусні гепатити В і С можуть протікати як у гострій, так і у хронічній формі. У 80% людей, які інфікувалися вірусом гепатиту С, відсутні будь-які симптоми гострого захворювання.
Інкубаційний період (період від моменту інфікування до перших клінічних проявів) триває в середньому 75 днів, але може варіювати від 30 до 180 днів. Антитіла, що виявляються в організмі інфікованої людини після одужання від гепатиту С , не захищають від повторного інфікування вірусом.
В осіб із хронічною інфекцією гепатиту С ризик розвитку цирозу печінки протягом 20 років становить 15-30%.
Віруси гепатитів В і С можуть залишатися активними поза межами людського організму щонайменше 7 і 4 дні відповідно.
Основними шляхами інфікування ВГВ і ВГС є парантеральний (при контакті з інфікованою кров’ю, забрудненими нею інструментами), статевий, перинатальний (від матері до дитини при народженні).
Джерелом інфікування може бути: поміж членами родини, робота, пов’язана з кров’ю, пошкодження голкою, вживання наркотиків (спільні голки), переливання крові, гемодіаліз, перорально (передача зі слиною), статевим шляхом (через традиційний статевий акт), від матері до дитини при народженні , пірсинг тіла, акупунктура /татуювання, споживання кокаїну.
З метою вирішення проблем, пов’язаних з ВГ, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) розробила Глобальну стратегію сектору охорони здоров’я по вірусному гепатиту «На шляху до ліквідації вірусних» (елімінація), в якій було встановлено ключові цілі до 2020 та 2030 років - скорочення нових випадків гепатитів В і С на 90% до 2030 року;
- скорочення кількості смертей на 65% до 2030 року .
Діагностика вірусного гепатиту є одним з ключових напрямів до ліквідації (елімінації) вірусних гепатитів і дає можливість підтвердити діагноз, оцінити стадію захворювання та розпочати ефективне лікування. Так, для досягнення цілей елімінації необхідно, щоб 90% людей знали про свій статус.
На разі впроваджуються спрощені моделі діагностики вірусних гепатитів, зокрема, перший етап скринінгу може проводитися з використанням швидких тестів, які можуть бути у сімейного лікаря чи в аптеці, або здати кров у лабораторії.
На даний час лікування вірусного гепатиту В відбувається за медичними показаннями та може тривати пожиттєво. Повне одужання відбувається рідко, але сучасні ліки дозволяють стримати розвиток ураження печінки.
Вірусний гепатит С виліковний. Усі пацієнти з ВГС, незалежно від стадії ураження печінки, повинні отримати лікування, оскільки можуть бути повністю вилікувані. Що раніше розпочате лікування, то вищі шанси на одужання.
Для лікування ВГС використовують високоефективні препарати прямої противірусної дії, які майже не мають побічних реакцій та призводять до повного одужання більше 95% пацієнтів.
Гепатит В можна попередити шляхом вакцинації, яка передбачена національним Календарем профілактичних щеплень МОЗ України з 2000 року. Усі діти та підлітки віком до 18 років, які раніше не були щеплені, повинні отримати вакцинацію від ВГВ.
Процес імунізації складається з введення трьох доз вакцини.
Вчасна вакцинація дитини від гепатиту В при народженні у поєднанні з іншими підходами може призупинити перинатальну передачу інфекції (від матері до дитини); послугами вакцинації необхідно обхопити 90% новонароджених.
У 2014 році 96 країн запровадили введення першої дози вакцини від гепатиту В відразу після народження, таким чином забезпечивши 38% охоплення по всьому світу.
Вакцини проти гепатиту С не існує.
Іншими методами профілактики гепатитів є забезпечення безпеки крові та її компонентів, ін’єкцій та хірургічних втручань. Розширення доступу до діагностики та лікування вірусних гепатитів В та С з використанням сучасних та найбільш ефективних методів діагностики та лікарських методів.
Валентина Окуневич, лікар-епідеміолог Луцького районного відділу ДУ «Волинський ОЦКПХ МОЗ»