19 січня востаннє повернувся на малу батьківщину рожищанин Сергій Васильович Вакалюк, 1983 року народження.
Живим коридором навколішки зустрічали Героя земляки.
Серце розривається від болю - війна осиротила ще одну малолітню дитину, у чорну хустину смутку та печалі вбрала ще одну молоду вдову. Надто високу ціну платить Україна за свою державність. Це має усвідомлювати кожен щирий українець. І ціна ця не підлягає прощенню ні сьогодні, ні з плином часу.
Біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України священники ПЦУ відслужили громадську панахиду, після якої з Героєм прощалися усі, хто знав його у мирному житті - родина, друзі, однокласники, сусіди, просто небайдужі рожищани.
Як зазначив у своїй промові капелан Микола Царик, весь європейський світ захоплюється стійкістю українських захисників, які мужньо протистоять ворогу, за вільне завтра своєї Батьківщини віддають найдорожче - власне життя.
А сестра загиблого Сергія Вакалюка Світлана нестерпний біль серця від втрати найріднішої людини "вилила" на папір і присвятила своєму братові такі віршовані рядки.
Ти більше не напишеш SMS,
Таке довгоочікуване і святе "Привіт!"
Тепер ти дивишся на нас з небес,
А нам тьмяніє з кожним днем цей світ.
Наш котику! Наш янгол, наш Герой!
Ти мав ще жити, жити й жити!
Родити братика Мелані, продовжити наш рід
І внуків мудрості великої навчити.
Ще скільки маєм ми пролити сліз?
Ми - вільні люди - падати в коліна?
Ще скільки має гинути наш рід,
Аби розквітла наша Україна?!
Відповіді на це питання сьогодні не знає ніхто. Але українські патріоти, такі як Сергій Вакалюк, борються за краще майбутнє для рідної землі до останнього подиху. І воно обов'язково настане.
Тому, як наголосив, звертаючись до присутніх на панахиді Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук, маємо пам'ятати кожного нашого Героя, який віддав за нас своє життя.
Опісля панахиди велелюдна процесія рушила до храму Архістратига Михаїла, де відспівали загиблого Героя.
Сергій Вакалюк піднявся на захист України ще до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого. Він зробив свій усвідомлений вибір і став контрактником ЗСУ, аби його маленька донечка жила у мирній і вільній країні.
Саме в європейській незалежній Україні бачив Сергій Вакалюк своє щасливе майбутнє з родиною. Та не судилося. 15 січня під час ворожого обстрілу поблизу села Іванівка Куп'янського району Харківської області життя Героя обірвалося.
Поховали Сергія Вакалюка з усіма військовими почестями на Алеї слави місцевого кладовища.
Хай буде легкою йому рідна земля! Небесний Легіон Героїв поповнився ще одним янголом.
Щирі співчуття родині загиблого. Вічна слава і шана Героєві!