27 січня 2023 року – восьма річниця загибелі першого з нашої громади Героя українсько-російської війни Олекса́ндра Олекса́ндровича Плоциди́ма з Рожища.
Йому навіки залишилося - двадцять...
Олександр Плоцидим підписав контракт на військову службу ще до початку бойових дій - 14 грудня 2013-го. Тоді якраз вирував Євромайдан.
На фронті з весни 2014-го, механік-водій, 24-а окрема механізована бригада, одним із перших потрапив в зону АТО.
Справжнє бойове хрещення прийняв у складі другого батальйону під Ярополем на Луганщині у червні того ж року. Пізніше працював на зачистці Лисичанська, під час звільнення Лутугіного, у кінці липня, отримав поранення в ногу.
Після лікування у військових госпіталях повернувся у короткострокову відпустку додому.
«Я - українець, і я цим пишаюсь. Я люблю Україну і воюю за неї», - написав Олександр Плоцидим на своїй сторінці у соціальній мережі у жовтні 2014 року.
Після відпустки солдат-контрактник повернувся у Лисичанськ, згодом їх перемістили на блокпост біля Кримського.
27 січня 2015-го наш земляк Олександр Плоцидим загинув біля села Сокільники Новоайдарського району від кулі снайпера під час штурму блокпоста.
30 січня 2015-го Героя поховали на місцевому кладовищі м. Рожище.
Олександр Плоцидим «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), на малій батьківщині Героєві посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин міста». На фасаді Рожищенського ліцею № 3, де навчався загиблий, відкрито меморіальну дошку пам’яті Олександра Плоцедима.
Герої не вмирають, вони живуть – у нашій пам’яті та світлих спогадах.