Тривають Шевченківські дні, дні вшанування українського Пророка.
Остап Вишня колись сказав про Шевченка, що це людина, яка урятувала цілу націю.
Тарас Григорович завжди буде жити в серцях українців, а його невмирущий дух витати над Україною. А сьогодні, в цей вирішальний для української нації час, поезія українського Кобзаря стала справжнім дороговказом боротьби за українську незалежність.
Тож лунає в ці дні Тарасова слово у школах, бібліотеках, на зустрічах патріотичної молоді, у місті, і в селі, бо воно живе, актуальне, надихаюче та пророче.
З нагоди 209-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка у читальному залі Публічної бібліотеки Рожищенської міської ради відбулися літературні посиденьки «Велич духу і сила таланту», організовані спільно із педагогами КЗЗСО «Рожищенський ліцей №2» Валентиною Огородник, Тетяною Свиридюк та учнями 6-х класів. Діти прийшли у книгозбірню,, щоб більше дізнатися про Тараса Шевченка, а також почитати улюблені вірші.
Після декламування поезії Кобзаря та перегляду фільму "Край, де народився геній" діти активно відповідали на запитання вікторини "Чи знаю я Шевченка?", ознайомилися із книжковою виставкою "Літопис долі Кобзаря".
Лунало Шевченкове слово і в бібліотеці-філії с. Рудня, де відбувся вечір-портрет: "Величне слово Кобзаря".
Трепетно, мужньо, лірично лунала поезія Тараса Шевченка з вуст як зовсім юних, так і досвідчених декламаторів.
Також всі присутні на вечорі ознайомилися з викладкою літератури:" І лине над землею Шевченкове слово".
У КЗЗСО "Дубищенський ліцей" відбулося засідання "Літературного кафе", присвячене Шевченківським дням, яке організувала та провела зі своїми учнями вчителька української мови та літератури Валентина Мохнюк.
А у КЗЗСО «Топільненський ліцей» відбулася літературно-музична композиція "Тарас Григорович Шевченко - вірний син України ".
У гості до учнів навчального закладу завітав фольклорний ансамбль "Материнка" на чолі з Валентиною Добровольською.
На зустрічі лунала не лише поезія Кобзаря, а й багатоголосе та хвилююче "Реве та стогне Дніпр широкий".
Правдиве слово Тараса Шевченка не лише лунає з вуст українців у ці пам'ятні дні, а й надихає творити сьогодні.
Ось одна з поезій нашої землячки Катерини Рабчун-Мосійчук, яку вона присвятила українському Кобзарю.
Немов молитва всі твої рядки...
А в них туга...туга і стільки болю...
Вони пророчі стали крізь віки,
Ти ніби знав тоді про нашу долю...
Ти в душах сіяв мужність і добро...
І так любив безмежно Україну,
Лани широкополі... і Дніпро...
Свій тихий рай...І мову солов'їну.
Ти, як ніхто, боротися навчив...
Іти вперед...за віру і свободу...
З колін вставати...хоч немає сил
За волю й честь вкраїнського народу...
Твій заповіт і досі на вустах...
А в ньому Ти ...і доля України...
Вона живе і далі у сльозах,
Ніхто не зміг піднятися з руїни...
Та є і зараз кручі і Дніпро...
І вітер той, що з гаєм розмовляє...
Твоя, Тарасе, віра у добро -
Вона в серцях і досі не вмирає...
Страшна війна...мов пекло на землі
Загиблі душі...знов пролиті сльози...
Та знай, Тарасе, все ж настануть дні,
Коли всю кров омиють чисті роси...
...
Немов молитва всі твої рядки...
А в них туга...туга і стільки болю...
Вони пророчі стали крізь віки,
Ти, ніби знав тоді про нашу долю...