6 лютого центральну площу Рожища вкотре розриває тужлива мелодія «Плине кача». Громада навколішки зустрічає Героя - загиблого земляка Олексія Євгеновича Клімчука.
Війна забирає найкращих. Йдуть у Вічність воїни, патріоти, у яких попереду міг бути ще довгий шлях. Ця страшна правда розриває на шматки наші серця. Йому назавжди тепер 42…
Біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України присутні помолилися за невинно вбитого воїна, за Героя, котрий віддав за Україну найдорожче – власне життя.
До спільної молитви разом із родиною, духовенством, бойовими побратимами, небайдужими громадянами долучився Рожищенський міський голова Вячеслав Поліщук.
Омиває гіркими сльозами домовину сина старенька ненька, невтішна у своєму горі молода дружина, навіки прощаються з братом сестра, брати, велика родина.
Опісля панахиди траурний кортеж з тілом молодшого сержанта Олексія Клімчука вирушає до батьківської оселі у Вишеньках.
Біля хати – велелюдно. Попрощатися з Героєм прийшли рідні, знайомі, сусіди, однокласники. І всі згадували про загиблого лише найкраще – товариський, чуйний, працьовитий, ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, щирий українець.
До повномасштабної війни Олексій Клімчук проживав з дружиною Ольгою у Луцьку, працював оператором екструдера на одному з підприємств обласного центру.
Олексія Клімчука призвали на військову службу у січні 2023 року. Аби стати санітарним інструктором медичного пункту однієї з військових частин, пройшов навчання за кордоном. Олексій Клімчук врятував життя не одного українського воїна. Витягував побратимів з-під обстрілів, був відважним та професійним санітаром.
Восени 2023 року Олексій Клімчук під час евакуації побратимів отримав поранення. Лікувався у госпіталі. Після лікування востаннє побував вдома, зустрівся з рідними. А згодом знову став у стрій, аби рятувати поранених.
Загинув санінструктор Олексій Клімчук 31 січня 2024 року, рятуючи життя пораненому побратимові, на околицях села Ямполівка поблизу Лимана Донецької області під час мінометного обстрілу.
Останнє прощання з Героєм відбулося у сільському храмі під церковні піснеспіви.
А тоді рідна земля прийняла зболене тіло Героя у свої холодні обійми.
Небесне військо поповнилося ще одним Воїном світла, пам'ять про якого житиме у наших серцях вічно.