Майже два роки невідомості. Довгою була дорога додому нашого загиблого захисника Василя Євгеновича Гаврука з Линівки, котрий з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист рідної землі.
Життя старшого солдата, номера обслуги механізованого відділення механізованого батальйону 110-ої окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Збройних сил України Василя Євгеновича Гаврука за офіційними даними обірвалося 3 квітня 2022 року. Ідентифікувати Героя вдалося за даними ДНК.
28 березня 2024 року військовослужбовець "на щиті" востаннє повернувся на малу батьківщину.
Біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України у Рожищі священники Православної Церкви України провели громадську панахиду. І знову сльози, знову біль, знову осиротілі діти, і все це принесла нам війна...
Після громадської панахиди траурний кортеж відправився до Свято-Миколаївського храму у Переспі, де відбувся чин відспівування Героя.
З початку села загиблого захисника України зустрічали "живим" коридором, віддаючи свою шану тому, хто за наше мирне завтра віддав найдорожче - своє життя.
Попрощатися з 40-річним загиблим прийшли рідні та друзі, представники влади, односельці та жителі довколишніх населених пунктів.
Бо кожна втрата життя наших захисників - це біль не лише однієї сім'ї, родини, це біль усієї України.
По завершенні спільної молитви тіло Героя провадили у рідну Линівку, до місця останнього спочинку.
Останнє прощання з найріднішими - і під військові залпи та звуки Гімну тіло загиблого Василя Гаврука прийняла у свої холодні обійми рідна земля. А державний стяг, яким була покрита домовина, представники військкомату передали синові загиблого Василя Гаврука, як символ мирної Української держави, за яку мужньо боровся їх батько.
Тепер він лицар Небесного війська.
Вічна пам'ять та шана воїну Василеві Гавруку!