13 квітня жителі громади навколішки зустрічали скорботний кортеж з тілом 46-річного рожищанина Андрія Вікторовича Грицая.
Старший солдат 65-ої окремої механізованої бригади Збройних сил України Андрій Грицай загинув 4 квітня 2024 року в районі населеного пункту Роботине Запорізької області.
Батько трьох дітей, хороший чоловік та дбайливий господар, надзвичайно чуйна та доброзичлива людина - так згадують про загиблого його сусіди та знайомі. Таким він залишиться у пам'яті тих, з ким зводило його життя.
Останні хвилини у рідній оселі, яку дбайливо плекали його робочі руки для дітей та дружини. І остання земна дорога...
Біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України відбулася громадська панахида.
Попрощатися з Героєм прийшло чимало жителів міста та довколишніх сіл, бо втрата захисника - це біль і смуток не лише найрідніших, це усвідомлення кожним з нас - війна поруч.
Велелюдною процесією тіло загиблого вояка Андрія Грицая провадили до храму Архістратига Михаїла, де відбувся чин відспівування Героя.
Під звуки військового оркестру та церковні піснеспіви востаннє провадили центральною вулицею рідного міста загиблого захисника Андрія Грицая до місця останнього спочинку - на Алею Слави місцевого кладовища.
Спільна молитва за душу невинно вбитого захисника України, останнє прощання з рідними і тіло Героя під гучні постріли та мелодію Державного Гімну назавжди приймає рідна земля.
Згорьована дружина міцно тримає в руках національний стяг, яким була покрита домовина.
Саме за цей стяг, за волю і свободу нашої держави мужньо боровся її чоловік Андрій Грицай. Боровся, вірив і віддав в ім’я Перемоги найцінніше – своє життя. Став нашою історією, героїчною пам’яттю та вічним болем.
Тепер він воїн Небесного легіону і охоронятиме свою осиротілу родину з небес.
Вічна пам’ять і слава загиблому Герою Андрію Грицаю!
Слава Україні!