Війна шматує серця українців та спопеляє їхні душі, бо відбирає найрідніших, не зважаючи на вік та стать. Сьогодні Рожищенська громада прощалася з військовою 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Аллою Вікторівною Пушкарчук на псевдо Рута з Сокола.
Наша землячка загинула 25 квітня під час мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Удачне Покровського району Донецької області. Їй було лише 29.
Освічена, з великими перспективами у журналістській кар'єрі, вона зробила свій свідомий вибір і боролася за вільну Україну з часів Майдану і дотепер. Бо й сама була вільна та горда - душею, розумом, почуттями.
У 2014-му Алла Пушкарчук долучилася до "Правого сектора" та своїми фото і репортажами намагалася донести реальну картину того, що відбувається на Сході, до читача.
Товариська, цілеспрямована, вмотивована, вона здобула авторитет серед побратимів, знайшла серед однодумців і своє кохання. І навіть на певний час повернулася у мирне життя, продовжила журналістську діяльність, та з початком повномасштабної війни разом з чоловіком Максимом добровольцями стали у стрій, поповнивши ряди військових ЗСУ.
Щира патріотка та світла людина - так згадують про Аллу односельці.
У ній поєднувалися краса тендітної жінки та надзвичайна сила духу справжнього борця. Тому й обрала не звичну для жінки роль оберігати домашній затишок, а дорогу борця. Як висловився настоятель храму Архістратига Михаїла отець Микола Царик, "це людина з великої літери. Вона побачила та пройшла багато. Тих подій вистачить не на одну книгу".
І зробила для України і для кожного з нас ця молода жінка більше, аніж деякі чоловіки.
У центрі Рожища загиблу зустрічали з квітами та навколішки. А материнський крик роздирав погідне небо. Адже жінка втратила останню, наймолодшу дочку. Та якщо старших дітей забрала хвороба, то наймолодша - Алла - загинула від рук російського загарбника, який прийшов на нашу землю знищити український цвіт.
Висловлюючи співчуття родині загиблої захисниці, великої патріотки України, людини з твердили переконаннями та стійкою життєвою позицією, голова Рожищенської міської ради Вячеслав Поліщук закликав жителів громади підтримати родину в цей скорботний час та гідно провести Аллу Пушкарчук в останню дорогу.
Та своїм коротким, але таким насиченим і усвідомленим життям Алла Пушкарчук зуміла залишити незабутній слід в серці кожного, з ким зводила її доля. Тому траурна процесія була такою велелюдною, адже віддати останню шану щирій українці приїхали колишні однокласники та одногрупники, колеги, побратими, зійшлося все село.
Після громадської панахиди біля пам'ятного знака Борцям за волю та незалежність України в Рожищі встеленою квітами дорогою траурний кортеж відправився на малу батьківщину загиблої захисниці - у село Сокіл.
Останні хвилини біля рідної оселі, під пахучими вишнями... і під звуки військового оркестру та церковні піснеспіви процесія вирушає до храму, де відспівали загиблу військову.
Поховали Аллу Пушкарчук з усіма військовими почестями на сільському кладовищі. А державний стяг, яким була вкрита домовина, як символ вільної України, за яку боролася наша мужня землячка, військові передали чоловікові Алли Пушкарчук Максимові.
Вічна пам'ять і шана світлій та відважній українці Аллі Пушкарчук.
Герої не вмирають!