Війна, жорстока і безжальна, обірвала життя 22-річного Героя Назарія Андрійовича Дуная, який боронив нашу державу від російського окупанта.
Назарій Дунай проходив військову службу за контрактом у складі військової частини Національної Гвардії України на посаді старшого механіка-водія.
16 вересня в районі населеного пункту Нью-Йорк Донецької області, виконуючи бойове завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України, отримав важке поранення. Медики боролися за життя молодого хлопця, щирого патріота української землі, але 3 жовтня у відділенні нейрохірургії ДУ «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (м.Київ) серце молодшого сержанта зупинилося.
Словами важко загоїти в серці родини болючу рану втрати. Ми низько схиляємо голови перед подвигом Назарія Дуная та його свідомим вибором захищати нашу державу.
8 жовтня у кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку, де проживав Герой, відбулося відспівування військовослужбовця.
Опісля траурний кортеж рушив до села Рудка-Козинська, звідки походить родинне коріння Назарія Дуная.
У це село хлопець частенько приїздив до родини, тут добре його знають. Навколішки зустрічали жителі Рудки-Козинської та довколишніх сіл молодого Героя. А осінні квіти стали останнім дарунком загиблому захисникові за його мужність та відвагу.
І линула спільна молитва за душу спочилого воїна, який вже став лицарем Небесного війська. Як і тисячі українських патріотів, пам'ять про яких житиме у наших серцях і душах, бо вони віддали за Україну найдорожче - свої молоді життя.
За традицією на цвинтарі розділили весільний коровай, щедро скроплений сльозами невтішної у горі неньки, яка бажала іншої долі своєму синові. Та йому судилася доля Героя...